1. Словник іншомовних слів Мельничука

прокуратура

прокурату́ра

(нім. Prokuratur, від лат. procure – піклуюсь, керую)

1. В СРСР та інших соціалістичних країнах орган держави, що здійснює нагляд за точним виконанням законів.

2. У капіталістичних країнах один з органів буржуазної держави, що головним чином здійснює функції кримінального переслідування та підтримання обвинувачення.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокуратура — прокурату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прокуратура — -и, ж. Система державних органів, що здійснюють нагляд за точним виконанням законів. || Місцева установа, що представляє такий орган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прокуратура — ПРОКУРАТУ́РА, и, ж. Державний орган, що здійснює нагляд за точним виконанням законів і має право порушувати карні справи, підтримувати звинувачення, представляти інтереси держави на судовому процесі тощо. Словник української мови у 20 томах
  4. прокуратура — Система державних органів, завданням яких є охорона правопорядку та розслідування злочинів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. прокуратура — Прокурату́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прокуратура — ПРОКУРАТУ́РА, и, ж. 1. В СРСР та інших соціалістичних країнах — система державних органів, що здійснюють нагляд за точним виконанням законів. Словник української мови в 11 томах