1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прокуратура

прокурату́ра

-и, ж.

Система державних органів, що здійснюють нагляд за точним виконанням законів.

|| Місцева установа, що представляє такий орган.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прокуратура — прокурату́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прокуратура — ПРОКУРАТУ́РА, и, ж. Державний орган, що здійснює нагляд за точним виконанням законів і має право порушувати карні справи, підтримувати звинувачення, представляти інтереси держави на судовому процесі тощо. Словник української мови у 20 томах
  3. прокуратура — прокурату́ра (нім. Prokuratur, від лат. procure – піклуюсь, керую) 1. В СРСР та інших соціалістичних країнах орган держави, що здійснює нагляд за точним виконанням законів. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. прокуратура — Система державних органів, завданням яких є охорона правопорядку та розслідування злочинів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. прокуратура — Прокурату́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. прокуратура — ПРОКУРАТУ́РА, и, ж. 1. В СРСР та інших соціалістичних країнах — система державних органів, що здійснюють нагляд за точним виконанням законів. Словник української мови в 11 томах