1. Словник української мови у 20 томах

пролепетати

ПРОЛЕПЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док., що і без дод.

Вимовити неправильно, нерозбірливо (про дітей).

Одарочка стала проти образу, пролепетала молитву і почала хреститись (Панас Мирний);

Свириду Яковлевичу не довелося пролепетати рідній матері свого найкращого слова: день його народження став днем її смерті (М. Стельмах);

// Проказати що-небудь невиразно через хвилювання, переляк, збентеження і т. ін.

– Замикайте все хоч на сотню замків, тільки не замикайте від мене своє серце, Христинко, – пролепетав парубок (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролепетати — пролепета́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пролепетати — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. пролепетати — -ечу, -ечеш, док., перех. і без додатка. Вимовити неправильно, нерозбірливо (про дітей). || Проказати що-небудь невиразно через хвилювання, переляк, збентеження і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пролепетати — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст. Словник синонімів української мови
  5. пролепетати — ПРОЛЕПЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док., перех. і без додатка. Вимовити неправильно, нерозбірливо (про дітей). Одарочка стала проти образу, пролепетала молитву і почала хреститись (Мирний, І, 1954, 213)... Словник української мови в 11 томах