1. Словник української мови в 11 томах

пролепетати

ПРОЛЕПЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док., перех. і без додатка. Вимовити неправильно, нерозбірливо (про дітей).

Одарочка стала проти образу, пролепетала молитву і почала хреститись (Мирний, І, 1954, 213);

Свириду Яковлевичу не довелося пролепетати рідній матері свого найкращого слова: день його народження став днем її смерті (Стельмах, II, 1962, 16);

// Проказати що-небудь невиразно через хвилювання, переляк, збентеження і т. ін.

— Замикайте все хоч на сотню замків, тільки не замикайте від мене своє серце, Христинко, — пролепетав парубок (М. Ю. Тарн., День.., 1963, 18);

— Товаришу ком-мандир! — заїкаючись пролепетав він. — Ле-бе-дя вкрали! (Збан., Крил. гонець, 1953, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пролепетати — пролепета́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пролепетати — див. сказати Словник синонімів Вусика
  3. пролепетати — -ечу, -ечеш, док., перех. і без додатка. Вимовити неправильно, нерозбірливо (про дітей). || Проказати що-небудь невиразно через хвилювання, переляк, збентеження і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пролепетати — ПРОЛЕПЕТА́ТИ, ечу́, е́чеш, док., що і без дод. Вимовити неправильно, нерозбірливо (про дітей). Одарочка стала проти образу, пролепетала молитву і почала хреститись (Панас Мирний)... Словник української мови у 20 томах
  5. пролепетати — СКАЗА́ТИ (передати словами думки, почуття, поставити якесь запитання, дати відповідь, зробити повідомлення і т. ін.), МО́ВИТИ, ПРОМО́ВИТИ, ПРОГОВОРИ́ТИ, ПРОКАЗА́ТИ, ВИ́МОВИТИ, ВИ́СЛОВИТИ, ПОВІ́ДАТИ, ВИ́ГОВОРИТИ розм., ПРОГЛАГО́ЛИТИ (ПРОГЛАГОЛАТИ) заст. Словник синонімів української мови