променисто
ПРОМЕНИ́СТО.
Прикм. до промени́стий 1, 2.
Гордо, пишно, променисто золотії світять зорі (Леся Українка);
Нахилялось близько до мене тепле обличчя разом з парою променисто-цікавих очей (М. Коцюбинський);
Очі звузилися, а од них до скронь – зморшки променисто (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- променисто — промени́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- променисто — Присл. до променистий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- променисто — ПРОМЕНИ́СТО. Прикм. до промени́стий 1, 2. Гордо, пишно, променисто золотії світять зорі (Л. Укр., І, 1951, 372); Сизов — комсомолець! Огнем золотим Значок його сяє з грудей променисто! (Нех. Словник української мови в 11 томах