променисто
ПРОМЕНИ́СТО. Прикм. до промени́стий 1, 2.
Гордо, пишно, променисто золотії світять зорі (Л. Укр., І, 1951, 372);
Сизов — комсомолець! Огнем золотим Значок його сяє з грудей променисто! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 230);
Нахилялось близько до мене тепле обличчя разом з парою променисто-цікавих очей (Коцюб., II, 1955, 246);
Очі звузилися, а од них до скронь — зморшки променисто (Головко, І, 1957, 211).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- променисто — промени́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- променисто — Присл. до променистий 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- променисто — ПРОМЕНИ́СТО. Прикм. до промени́стий 1, 2. Гордо, пишно, променисто золотії світять зорі (Леся Українка); Нахилялось близько до мене тепле обличчя разом з парою променисто-цікавих очей (М. Коцюбинський); Очі звузилися, а од них до скронь – зморшки променисто (А. Головко). Словник української мови у 20 томах