проникати

ПРОНИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРОНИ́КНУТИ, ПРОНИ́КТИ, кну, кнеш; мин. ч. прони́к, ла, ло і прони́кнув, нула, ло; док.

1. Удаючись до хитрощів, обману і т. ін., спритно пробиратися, прокрадатися куди-небудь.

Якийсь чисто зодягнений панок намагався проникнути у двір, але біля воріт вартові його затримали (П. Кочура);

Два батальйони Н-ського полка проникли на східну околицю Пено (Григорій Тютюнник);

Іноземний капітал нерідко проникає в українські банки через підставних осіб (з газ.);

// Докладаючи зусилля, потрапляти куди-небудь, пробиратися в яку-небудь організацію, товариство і т. ін. з підривними, зрадницькими цілями.

Де він [Олекса] не лазив, куди не проникав – ніде не помічав і слідів якоїсь нечистої сили (Г. Хоткевич);

Торгівля у східних слов'ян розвивалася слабко. Проте у VIII ст. їй дали поштовх купці зі Сходу.., що стали проникати у східнослов'янські землі (з наук.-попул. літ.);

// Досягати важкодоступної місцевості, доходити до малодосліджених областей і т. ін.

Встановлено, що білий ведмідь проникає далеко до полюса (з навч. літ.);

– Залишмо зрадника і диверсанта в їхнім лігві. Спробуємо проникнути в ще глухіші тайгові сопки (О. Довженко);

– Ви тільки подумайте, Женю! – закликав Дзвіниця дівчину пошепки. – Хірургія проникла вже до грудної клітки (Ю. Шовкопляс);

// тільки 3 ос. Бути здатним пролазити, проходити куди-небудь.

Крючок повинен бути добре відшліфований, головна частина його, головка.., не повинна бути ні занадто гострою, .. ні тупою, бо погано проникатиме в петлю і затримуватиме темп роботи (з навч. літ.);

// тільки 3 ос. Просочуючись, потрапляти куди-небудь (про рідини й сипкі речовини).

Було душно, дрібний пил проникав навіть у кабіну і тріщав на зубах (О. Донченко);

Нічого не помічає Іванко. Піт краплинами сповзає з лоба, струмочками стікає з щік, проникає за комір (А. Хижняк);

Вона [ртуть] здатна змочувати деякі метали, проникати в них, розчиняти в собі олово, срібло (з наук.-попул. літ.);

// Заповнювати собою який-небудь простір, наповнювати щось і т. ін. (про повітря, газ тощо).

Отруйна бензинова духота лізе у вікно, заповнює кімнату, проникає у груди (В. Собко);

У літню пору в поле слід одягати легкий просторий одяг світлих тонів, щоб повітря вільно проникало до тіла і виносило надлишок тепла (з наук. літ.);

Радіоактивні елементи постійно проникають у довколішнє середовище (з газ.);

// крізь що. Ледь пробиватися (про світло).

Весь будинок був обвитий зеленню, що навіть крізь вікна ніколи не проникав світ сонця (С. Чорнобривець);

Крізь вузький отвір, що над дверима, проникає у комору місячне світло (І. Цюпа);

Слабенький луч [промінь] світла проник крізь шпарку при незамкнених дверях до .. темної пивниці... (І. Франко).

2. тільки 3 ос. Проростати на певну глибину (про коріння).

Основне коріння плодових дерев проникає в ґрунт на глибину до двох і більше метрів (із журн.);

Корені [тирличу] проникають глибоко в землю, через що їх важко викопувати (з навч. літ.).

3. крізь що. Долаючи перешкоди, доноситися, ставати чутним (про звуки, слова).

Крізь стіни в кімнату проникали приглушені звуки музики (С. Чорнобривець);

Її відділяла від усіх прозора стіна, крізь яку не проникали звуки (С. Журахович);

Зайшовши в сіни, він зупинився від пискливого голосу батька, що комариним гудінням проникав крізь напівпричинені хатні двері (Григорій Тютюнник);

Галас уже був такий, що до них долинали не тільки окремі слова, але й цілі фрази, переплітаючись вужами, спинались до їхніх вікон і проникали крізь шибки до покою (Ю. Винничук).

4. перен. Пильно вдивлятися в кого-, що-небудь, намагатися роздивитися когось, щось.

Всевидяче око вже проникало в глибину шеренг, когось невтомно шукало (О. Гончар);

Все ближче й ближче лився чудовий голос, та, проте, хоч і як силкувався Борис проникнути оком углиб зеленої гущавини, та дарма, співачки не було видно (І. Франко);

// Правильно розуміти суть чого-небудь, орієнтуватися, розбиратися в чомусь.

Я вивчив образи живого й неживого. Проник у саму суть високого й низького (В. Мисик);

Його художнє людинознавство не знало ні вікових, ні соціальних, ні національних кордонів. Він [М. Коцюбинський] з однаковою легкістю і швидкістю проникав у світ дитини, юнака і літньої людини, селянина-бідняка, середняка і дуки, наймита, робітника, інтелігента, подолянина, гуцула (з наук.-попул. літ.);

Домінантою таланту є чисто особистісна здатність проникати в сутність людської натури (із журн.).

5. перен. Розповсюджуючись, поширюючись, здобувати загальне визнання, набувати широкого застосування і т. ін.

Не тільки народна творчість з давніх-давен увіходила своїми елементами в літературу, але й література увесь час різними шляхами проникала в народні маси, засвоювалась ними (М. Рильський);

Після завоювань Александра Македонського на Схід стала проникати грецька (еллінська) культура (з навч. літ.);

Футбол проник у гущу народну, у всеньку її товщу, без нього вже життя нема! (Остап Вишня);

// Швидко поширюватися, доходити до кого-небудь звідкись (про чутки, вісті і т. ін.).

Тієї ночі Остап Богучар довго не повертався в катакомби. Але тривожна звістка однаково проникла під землю (В. Кучер);

// Оволодіваючи чиїми-небудь думками, впливаючи на когось, поширюватися (про ідеї, теорії і т. ін.).

– Хай не проникне язичницький дух каховського торжища у вашу благословенну Асканію (О. Гончар);

А ці обмізковують мокре дільце. – Ви володієте даром проникати в чужі думки? – Володію. (Ю. Мушкетик).