прописка
ПРОПИ́СКА, и, ж.
1. Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання.
Прийнята постанова [Кабінету Міністрів України “Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання” №35 від 16.01.2003 р.] затвердила правила реєстрації громадян, які замінили прописку (з газ.);
Усі особи, які .. мають прописку, вважаються зареєстрованими за місцем проживання (з газ.);
* Образно. Дві тисячі нащадків пернатих новосельців дістали прописку по всій Україні. Незабаром було відкрито фазанячі розплідники на Київщині: в Заліссі та поблизу Димера (з наук.-попул. літ.);
// Відмітка в паспорті або іншому документі про офіційну реєстрацію за місцем проживання.
Він.., взявши від Соньки її паспорта, записав серію, номер, прописку та інші дані (В. Кучер).
2. жив. Те саме, що про́пис 3.
Більшість його [С. Васильківського] творів, виконаних олією, не втратили від часу свіжості колориту .. Він витримував потрібний строк для висихання фарб перед новою пропискою (з наук. літ.).
(1) Лімі́тна пропи́ска, іст. – право на проживання у столиці чи іншому великому місті в обмін на непрестижну, низькооплачувану роботу.
З часом лімітну прописку міняли на постійну, але – в тому самому гуртожитку (А. Кокотюха).
Значення в інших словниках
- прописка — пропи́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- прописка — -и, ж. 1》 Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. || Позначка в паспорті або іншому документі про офіційну реєстрацію за місцем проживання. 2》 жив. Те саме, що пропис 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- прописка — Запис, упис, впис, припис Словник чужослів Павло Штепа
- прописка — ПРОПИ́СКА, и, ж. 1. Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. *Образно. Дві тисячі нащадків пернатих новосельців дістали прописку по всій Україні. Словник української мови в 11 томах