прописка

пропи́ска

-и, ж.

1》 Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання.

|| Позначка в паспорті або іншому документі про офіційну реєстрацію за місцем проживання.

2》 жив. Те саме, що пропис 3).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прописка — пропи́ска іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. прописка — Запис, упис, впис, припис Словник чужослів Павло Штепа
  3. прописка — ПРОПИ́СКА, и, ж. 1. Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. Прийнята постанова [Кабінету Міністрів України “Про затвердження Тимчасового порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання” №35 від 16.01.2003... Словник української мови у 20 томах
  4. прописка — ПРОПИ́СКА, и, ж. 1. Офіційна реєстрація за місцем проживання; оформлення документів на проживання. *Образно. Дві тисячі нащадків пернатих новосельців дістали прописку по всій Україні. Словник української мови в 11 томах