пророчити
ПРОРО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що і без прям. дод.
1. Те саме, що пророкува́ти.
– Не розчовпу, що ти пророчиш, – Еней Сивиллі говорив (І. Котляревський);
Ректор.. поважав доцента, пророчив йому велике майбутнє (Григорій Тютюнник);
Зоря вечірня день ясний пророчить (М. Рильський);
На шляху, звіддалік показалися німці, і воли швидко тікали в ліс. Іза деревами, на лісовій стежці тітка Марія пророчила: “Ліпше б нам не кидати своєї хати”... (Б. Харчук).
2. перев. ірон. Безпідставно передбачати що-небудь.
Не тіштеся, недобитки, гнилі нащадки колишніх богів. Ви, як перелякані щури, витягаєте морди з своїх криївок і пророчите нашу загибель. Це ще останнє пророцтво вашої стихії перед смертю (Мирослав Ірчан);
– Пам'ятаєте, Олександре Петровичу, як ви пророчили мені, що я помру під парканом? І досі так думаєте? (П. Панч).
Значення в інших словниках
- пророчити — проро́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пророчити — див. передбачати Словник синонімів Вусика
- пророчити — -чу, -чиш, недок., перех. і без додатка. 1》 Те саме, що пророкувати. 2》 ірон. Безпідставно передбачати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пророчити — див. прорікати Словник чужослів Павло Штепа
- пророчити — ПРОРОКУВА́ТИ (майбутнє), ПРОРО́ЧИТИ, ПРОРІКА́ТИ, ПРОВІЩА́ТИ, ВІЩУВА́ТИ, ПЕРЕДВІЩА́ТИ. — Док.: напророкува́ти, напроро́чити, проректи́, провісти́ти, навіщува́ти, передвісти́ти. Пророкував Зогаку звіздочот, Що буде смерть йому од Ферідуна (А. Словник синонімів української мови
- пророчити — Проро́чити, -ро́чу, -чиш, -чать; проро́ч, -ро́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пророчити — ПРОРО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і без додатка. 1. Те саме, що пророкува́ти. — Не розчовпу, що ти пророчиш, — Еней Сивиллі говорив (Котл., І, 1952, 120); Ректор.. поважав доцента, пророчив йому велике майбутнє (Тют. Словник української мови в 11 томах