пророчити
проро́чити
-чу, -чиш, недок., перех. і без додатка.
1》 Те саме, що пророкувати.
2》 ірон. Безпідставно передбачати що-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пророчити — проро́чити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пророчити — див. передбачати Словник синонімів Вусика
- пророчити — див. прорікати Словник чужослів Павло Штепа
- пророчити — ПРОРО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., що і без прям. дод. 1. Те саме, що пророкува́ти. – Не розчовпу, що ти пророчиш, – Еней Сивиллі говорив (І. Котляревський); Ректор.. Словник української мови у 20 томах
- пророчити — ПРОРОКУВА́ТИ (майбутнє), ПРОРО́ЧИТИ, ПРОРІКА́ТИ, ПРОВІЩА́ТИ, ВІЩУВА́ТИ, ПЕРЕДВІЩА́ТИ. — Док.: напророкува́ти, напроро́чити, проректи́, провісти́ти, навіщува́ти, передвісти́ти. Пророкував Зогаку звіздочот, Що буде смерть йому од Ферідуна (А. Словник синонімів української мови
- пророчити — Проро́чити, -ро́чу, -чиш, -чать; проро́ч, -ро́чте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пророчити — ПРОРО́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і без додатка. 1. Те саме, що пророкува́ти. — Не розчовпу, що ти пророчиш, — Еней Сивиллі говорив (Котл., І, 1952, 120); Ректор.. поважав доцента, пророчив йому велике майбутнє (Тют. Словник української мови в 11 томах