пророчий
проро́чий
-а, -е.
1》 Який пророкує що-небудь; віщий.
|| Власт. пророкові.
2》 рел. Який є зібранням божих одкровень.
|| Який наслідує пророцтво (у 2 знач.).
3》 Який є ознакою, прикметою того, що буде, що настане.
|| В якого є ознаки, прикмети того, що відбудеться, станеться.
4》 Який ґрунтується на глибокому розумінні чого-небудь, на великому досвіді; мудрий, проникливий.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пророчий — проро́чий прикметник Орфографічний словник української мови
- пророчий — Віщий; (дар) провісницький, провісний; (- слова) мудрий, проникливий. Словник синонімів Караванського
- пророчий — ПРОРО́ЧИЙ, а, е. 1. Який пророкує що-небудь; віщий. Були в тебе [чоловіче] свої проводарі, з'являлися пророчі люди, були й пророки великі... (Панас Мирний); Грай, хлопче, грай!... Словник української мови у 20 томах
- пророчий — ПРОРО́ЧИЙ (який пророкує що-небудь; який є ознакою, прикметою чогось або в якого є ознаки, прикмети того, що відбудеться, станеться), ПРОРО́ЦЬКИЙ, ПРОВІ́СНИЙ рідше, ВІ́ЩИЙ заст., поет., ВІЩУ́НСЬКИЙ заст. Словник синонімів української мови
- пророчий — Проро́чий, -ча, -че Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пророчий — ПРОРО́ЧИЙ, а, е. 1. Який пророкує що-небудь; віщий. Були в тебе [чоловіче] свої проводарі, з’являлися пророчі люди, були й пророки великі… (Мирний, IV, 1955, 324); Грай, хлопче, грай!... Словник української мови в 11 томах
- пророчий — Пророчий, -а, -е Пророческій. Виявив забуту нашу правду своїм пророчим словом. О. 1862. III. 27. Ти проспівав на всю Україну свої думи пророчі. О. 1861. III. 6, 7. Словник української мови Грінченка