пророчиця

Значення в інших словниках

1. пророчиця — проро́чиця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. пророчиця — ПРОРО́ЧИЦЯ, і, ж. Жін. до проро́к. [Деїфоб:] Се чисте горе: брат – пророк, сестра – пророчиця, нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Леся Українка); У світлі місяця постать млина, покошлана й похила... Словник української мови у 20 томах
3. пророчиця — Проро́чиця, -ці, -це! -чиці, -чиць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пророчиця — ПРОРО́ЧИЦЯ, і, ж. Жін. до проро́к. [Деїфоб:] Се чисте горе: брат — пророк, сестра — пророчиця, нема де проступити у власнім домі за віщунством рідних (Л. Укр., II, 1951, 279); *У порівн. Встала в полум’ї Росія, встала, як пророчиця! (Тич., Зростай.., 1960, 73). Словник української мови в 11 томах
5. пророчиця — Проро́чиця, -ці ж. Пророчица. Була Анна пророчиця. Єв. Л. II. 36. Словник української мови Грінченка