1. Словник української мови у 20 томах

просвітлення

ПРОСВІ́ТЛЕННЯ, я, с.

Стан за знач. просвітли́ти, і просвітли́тися.

У хвилини просвітлення Черниш потай узяв їі [гранату] під стіною в сусіда і заховав під себе (О. Гончар);

Дорогі спогади облагороджують серце, вносять у нього просвітлення (із журн.);

Розписи, виконані майстром,ще раз доводять, що одвічна сила образотворчого мистецтва, виявлена в іконописі та монументальних розписах церков і соборів, залишилася невід'ємною частиною не тільки культових відправ, а й просвітленя і очищення віруючої людини, тим променем, що здатний долучити до чогось вищого, до чого рветься душа (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітлення — просві́тлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. просвітлення — -я, с. Стан за знач. просвітлити, просвітлювати і просвітлитися, просвітлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвітлення — ПРОСВІ́ТЛЕННЯ, я, с. Стан за знач. просвітли́ти, просві́тлювати і просвітли́тися, просві́тлюватися. У хвилини просвітлення Черниш потай узяв їі [гранату] під стіною в сусіда і заховав під себе (Гончар, III, 1959, 161)... Словник української мови в 11 томах