1. Словник української мови в 11 томах

просвітлення

ПРОСВІ́ТЛЕННЯ, я, с. Стан за знач. просвітли́ти, просві́тлювати і просвітли́тися, просві́тлюватися.

У хвилини просвітлення Черниш потай узяв їі [гранату] під стіною в сусіда і заховав під себе (Гончар, III, 1959, 161);

Дорогі спогади облагороджують серце, вносять у нього просвітлення (Вітч., 10, 1964, 215).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітлення — просві́тлення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. просвітлення — -я, с. Стан за знач. просвітлити, просвітлювати і просвітлитися, просвітлюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. просвітлення — ПРОСВІ́ТЛЕННЯ, я, с. Стан за знач. просвітли́ти, і просвітли́тися. У хвилини просвітлення Черниш потай узяв їі [гранату] під стіною в сусіда і заховав під себе (О. Гончар); Дорогі спогади облагороджують серце, вносять у нього просвітлення (із журн. Словник української мови у 20 томах