1. Словник української мови в 11 томах

просвітлений

ПРОСВІ́ТЛЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до просвіти́ти¹.

Клекоче Славута моторами, збиває просвітлену сонцем хвилю (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 147);

Зняв [гуцул] крисаню, зачерпнув нею води й почав бризкати на дарабу. Другий бив по воді.., підіймаючи дощ бризків [бризок], просвітлених сонцем (Хотк., II, 1966, 381);

// У знач. прикм.

Вогник сірника пташиною забився в ліхтарі складених просвітлених долонь (Стельмах, II, 1962, 373).

2. у знач. прикм., перен. Сповнений радості, задоволення і т. ін.

Вона стала на стежці перед Гризотою.. просвітлена (Речм., Твій побратим, 1962, 89);

Гурій Степанович Комаренко зайшов у добре знайому їдальню якийсь особливо просвітлений, спокійний (Собко, Срібний корабель, 1961, 200).

3. у знач. прикм., перен. Який просвітлів, виражаючи яке-небудь (звичайно позитивне) почуття (про очі).

Звернула [Маня] до нього своє бліде лице, з котрого засіяло тепер двоє прегарних, внутрішньою радістю просвітлених очей (Коб., III, 1956, 193);

Художниця звела на Отаву просвітлені від стримуваного реготу очі (Загреб., Диво, 1968, 19).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просвітлений — просві́тлений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. просвітлений — див. веселий; світлий Словник синонімів Вусика
  3. просвітлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до просвітити I. || у знач. прикм. 2》 у знач. прикм., перен.Сповнений радості, задоволення і т. ін. 3》 у знач. прикм., перен. Який просвітлів, виражаючи яке-небудь (звичайно позитивне) почуття (про очі). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. просвітлений — ПРОСВІ́ТЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до просвіти́ти¹. Клекоче Славута моторами, збиває просвітлену сонцем хвилю (І. Цюпа); Зняв [гуцул] крисаню, зачерпнув нею води й почав бризкати на дарабу. Другий бив по воді.. Словник української мови у 20 томах
  5. просвітлений — РА́ДІСНИЙ (який відчуває радість; який виражає радість; сповнений радості, задоволення); ЗРАДІ́ЛИЙ (який відчув радість); УТІ́ШНИЙ (ВТІ́ШНИЙ) (який приносить утіху, радість; який виражає радість, задоволення)... Словник синонімів української мови