просто

ПРО́СТО.

1. Присл. до про́сти́й 2–6, 9.

Все здавалося мені так ясно і просто, що аж дивно було – як люди того не розуміють (Г. Хоткевич);

– Мені дуже сподобалась ваша шановна небога і я думаю заслати до неї старостів. Поперед цього прошу вас, допоможіть мені в цьому ділі то порадою, то своїми словами, а потім скажете мені просто, чи можна мати яку надію? (Леся Українка);

Сім'я наша заможна була, і на селі нас багатирями вславлено. Але ми жили просто, в пани не пнулися (Б. Грінченко);

Не було там опускання вій – Очі ясно дивляться і просто (М. Рильський);

Вони були зодягнені чистенько і просто (Григорій Тютюнник);

Офіцери поводились делікатно, обходились з товариством просто, не вдавались в столичну пику, жартували, говорили дамам компліменти (І. Нечуй-Левицький);

Вона тримається завжди просто і ходить на високих корках (Леся Українка);

Я сказала: “Ідіть просто й просто, повернете праворуч через село...” (Ю. Яновський);

// у знач. пред.

Стало так просто й хороше з цією людиною (О. Донченко).

2. у знач. прийм., з род. в., розм. На протилежному боці чого-небудь, перед кимсь, чимсь; проти, напроти.

Просто вхідних дверей стоїть стіл простої роботи (М. Коцюбинський);

Петро підсувається, .. він спирається на нього [на пеньок] спиною й так сидить, дивлячись у темряву просто себе (І. Багряний);

Просто нього світився номер на будинку (П. Панч).

3. у знач. підсил. част. Уживається для підкреслення значення якого-небудь слова або всього речення.

Вони на раді й присудили, Щоб просто кесаря назвать Самим Юпітером, та й годі (Т. Шевченко);

Марійка, наздоганяючи сани, посковзнулась і шубовснула просто в калюжу (М. Коцюбинський);

Дома там у нього просто чудеса: цієї весни він сконструював у себе якусь особливу телевізійну антену, таку, що ловила що йому заманеться (О. Гончар).

4. у знач. обмеж.-виділ. част. Тільки, лише.

Він умів не просто слухати, а викликати у свого співрозмовника бажання висловити все, що важким тягарем лежало на серці (З. Тулуб);

Ні, треба змінить олівець на перо, так буде міцніше.. Це просто прийом, щоб згадати Дінець і брата, коханого брата (В. Сосюра);

// Уживається при скороченому або неповному імені.

Маруся одразу стала загальною улюбленицею. Гуцулки її пестили, як малу дитину.. Навіть називали просто “Муха” (Г. Хоткевич).

[Аж (про́сто)] дух (по́дих) захо́плює (перехо́плює) / захопи́ло (перехопи́ло) див. захо́плювати;

Сказа́ти про́сто (по́просту); По́просту сказа́вши див. сказа́ти.

◇ (1) Попада́ти про́сто в о́ко (д) див. влуча́ти;

(2) Попа́сти про́сто в о́ко (д) див. влуча́ти;

(3) Про́сто го́лого не́ба (д) див. не́бо.