просто

Значення в інших словниках

1. просто — про́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
2. просто — Про́сто. Прямо, вертикально. Яваль радить при писаню придержувати ся правила: зошит тримати просто, писати просто, тіло держати просто (Б., 1895, 19, 4) // порівн. пол. prosto — 1) рівно, прямо, 2) без викрутів, прямо (говорити); укр. Українська літературна мова на Буковині
3. просто — пр., по-простому, нескладно і всі п. ф. від ПРОСТИЙ; о. <�як> раз плюнути; ПРИЙ. проти <н. неба>; Ч. не інакше, як <н. просто брехня>; (з ч. не) не лише, не тільки <н. не просто пісня>; (звати) коротко; (робити) легко. Словник синонімів Караванського
4. просто — див. легко; навпростець; щиро Словник синонімів Вусика
5. просто — 1》 Присл. до простий 2-6), 9). || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. прийм., з род. в., розм. На протилежному боці чого-небудь, перед кимсь, чимсь. Просто неба — а) повернувшись обличчям до неба; б) надворі, не в приміщенні. 3》 у знач. підсил. част. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. просто — ПРО́СТО. 1. Присл. до про́сти́й 2–6, 9. Все здавалося мені так ясно і просто, що аж дивно було – як люди того не розуміють (Г. Хоткевич); – Мені дуже сподобалась ваша шановна небога і я думаю заслати до неї старостів. Словник української мови у 20 томах
7. просто — просто прямо (м, ср, ст): Одного дня до мене звернувся на вулиці чоловік із симпатичним обличчям і запитав дорогу. Я сказала: “Ідіть так просто” (Палій) Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. просто — Рівно Словник застарілих та маловживаних слів
9. просто — аж (про́сто) дух захо́плює, безос. Уживається для вираження надміру почуттів, вражень людини (перев. приємних). А коли станеш за Маріїнським палацом (у... Фразеологічний словник української мови
10. просто — ЛЕ́ГКО (без труднощів, ускладнень), ПРО́СТО, ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО, ДЕ́ШЕВО, ГЛА́ДКО, НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) підсил., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., НЕДО́ВГО розм., ЗАІ́ГРАШКИ розм., ЗАВИ́ГРАШКИ розм., ГЛАДЕ́НЬКО розм., ЛА́ТВО діал. Словник синонімів української мови
11. просто — ПРО́СТО. 1. Присл. до про́сти́й 2-6, 9. Все здавалося мені так ясно і просто, що аж дивно було — як люди того не розуміють (Хотк., II, 1966, 360); Сім’я наша заможна була, і на селі нас багатирями вславлено. Але ми жили просто, в пани не пнулися (Гр. Словник української мови в 11 томах
12. просто — Про́сто нар. 1) Просто, безъ затѣй. Рудч. Ск. І. 150. Сказати просто: вмер, та й годі. Гліб. Він так мальовав собі просто, абияк. Кв. 2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Чуб. V. 342. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Словник української мови Грінченка