1. Фразеологічний словник української мови

просто

аж (про́сто) дух захо́плює, безос. Уживається для вираження надміру почуттів, вражень людини (перев. приємних). А коли станеш за Маріїнським палацом (у м. Києві) на високому правому березі, то відкривається такий краєвид на величавий Дніпро, що аж дух захоплює (З журналу); — А таке з’явище, як контраст?.. Наприклад, цинізм і святість, поруч одно з одним. Тут просто дух захоплює (В. Винниченко).

влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в (са́му) то́чку (в (са́ме) о́ко). Говорити, висловлювати і т. ін. те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Але промова припала їм до серця.— В саму точку б’є! (П. Панч); — Що ж, його (чай) з нарзану роблять, чи як? Бачура обернувся, наче його вкололи голкою.. Тепер Ковалів влучив у саму точку, вдарив дошкульно (М. Чабанівський); — Підсусідки, замість бути нашими хлопами й орати нам землю,— працюють на своїх хлопських отаманів. — Правильно, — загули голоси. — Молодець, Кособудський. Влучив у саме око (З. Тулуб). попада́ти / попа́сти про́сто в о́ко. Сиплеться град гуцульських жартів, іноді неотесаних, вузлуватих, але завше влучних, що попадають просто в око (Г. Хоткевич).

про́сто не́ба (на землі́). Не в приміщенні, надворі, без усякої покрівлі. — Сідай, чоловіче, коло багаття та грійся, коли хочеш. Ми й самі думаємо ночувати отутечки просто неба на землі (І. Нечуй-Левицький); На галяві лежу я просто неба В кущах зіноваті, в щасливій тишині Шляхетних зел (М. Орест); Один з таких музеїв просто неба знаходиться в Денвері, штат Колорадо (З журналу). про́сто го́лого не́ба. Мітинг відбувався у заводському дворищі, просто голого неба (Ю. Смолич).

ті́льки (про́сто) так. Без певної мети, причини, не маючи серйозних підстав, намірів. Сусід до себе кликав кума: “Приходь лиш, брате, на часок: По чарці вип’ємо, сальця з’їмо шматок”. А справді — так не те він дума: То кумові сказав він тільки так (Л. Глібов); — Чого ти на мене так дивишся? — питав він, усміхаючись.— Хто, я? Я нічого. Я просто так…— паленіла вона обличчям, ховаючи під довгі вії тугу своїх очей (Григорій Тютюнник). так ті́льки. — Ну, як же тобі там, Василю, живеться у своїх хазяїв? — Та нічого поки що. Старий тільки все бурчить, але то так тільки (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просто — (про взаємні стосунки) попросту, по-простому; Словник синонімів Полюги
  2. просто — про́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. просто — Про́сто. Прямо, вертикально. Яваль радить при писаню придержувати ся правила: зошит тримати просто, писати просто, тіло держати просто (Б., 1895, 19, 4) // порівн. пол. prosto — 1) рівно, прямо, 2) без викрутів, прямо (говорити); укр. Українська літературна мова на Буковині
  4. просто — пр., по-простому, нескладно і всі п. ф. від ПРОСТИЙ; о. <�як> раз плюнути; ПРИЙ. проти <н. неба>; Ч. не інакше, як <н. просто брехня>; (з ч. не) не лише, не тільки <н. не просто пісня>; (звати) коротко; (робити) легко. Словник синонімів Караванського
  5. просто — див. легко; навпростець; щиро Словник синонімів Вусика
  6. просто — 1》 Присл. до простий 2-6), 9). || у знач. присудк. сл. 2》 у знач. прийм., з род. в., розм. На протилежному боці чого-небудь, перед кимсь, чимсь. Просто неба — а) повернувшись обличчям до неба; б) надворі, не в приміщенні. 3》 у знач. підсил. част. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. просто — ПРО́СТО. 1. Присл. до про́сти́й 2–6, 9. Все здавалося мені так ясно і просто, що аж дивно було – як люди того не розуміють (Г. Хоткевич); – Мені дуже сподобалась ваша шановна небога і я думаю заслати до неї старостів. Словник української мови у 20 томах
  8. просто — просто прямо (м, ср, ст): Одного дня до мене звернувся на вулиці чоловік із симпатичним обличчям і запитав дорогу. Я сказала: “Ідіть так просто” (Палій) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. просто — Рівно Словник застарілих та маловживаних слів
  10. просто — ЛЕ́ГКО (без труднощів, ускладнень), ПРО́СТО, ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО, ДЕ́ШЕВО, ГЛА́ДКО, НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) підсил., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., НЕДО́ВГО розм., ЗАІ́ГРАШКИ розм., ЗАВИ́ГРАШКИ розм., ГЛАДЕ́НЬКО розм., ЛА́ТВО діал. Словник синонімів української мови
  11. просто — ПРО́СТО. 1. Присл. до про́сти́й 2-6, 9. Все здавалося мені так ясно і просто, що аж дивно було — як люди того не розуміють (Хотк., II, 1966, 360); Сім’я наша заможна була, і на селі нас багатирями вславлено. Але ми жили просто, в пани не пнулися (Гр. Словник української мови в 11 томах
  12. просто — Про́сто нар. 1) Просто, безъ затѣй. Рудч. Ск. І. 150. Сказати просто: вмер, та й годі. Гліб. Він так мальовав собі просто, абияк. Кв. 2) Прямо. Пливи... під темний луг просто. Чуб. V. 342. Простяглись дві дороги: одна просто, а друга пішла у праву руку. Словник української мови Грінченка