простий

важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Якщо і вам трапляється десь на шосе “хорх”, знищуйте його, не цікавлячись тим, хто в ньому їде. В ста випадках зі ста ви знищите якого-небудь надзвичайно важливого фашистського птаха (П. Загребельний); Люди знають, який то важний птах був землемір (С. Чорнобривець); Колись він (голова) був унтером і забрав у голову, що він дуже великий птах (П. Куліш); Язик (полонений), що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею (Н. Рибак); — Де ж, ми великий пан — кадильницю за попом треба нести, а ми — не робітниця, не наймичка, ми — важна птиця — паламарка! (Панас Мирний); Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця і що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Григорій Тютюнник).

прости́й сме́ртний. Звичайна людина. Виходячи в розвідку, Козаков підіймався одразу над простим смертним і вже почував себе богом (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

простий — 1. (який дуже доступний за будовою та розумінням) нескладний, легкий, неважкий, книжн. елементарний, (без замислуватості) нехитрий, (з елементами спрощення) примітивний, спрощений;... Словник синонімів Полюги
простий — про́сти́й прикметник Орфографічний словник української мови
простий — Не складний; (плян) не важкий, зрозумілий; (- мову) не вигадливий, не пишномовний, не кучерявий; (- життя) буденний; (обід) не пишний, не розкішний, скромний; (- гру актора) природний; (лист) звичайний, не рекомендований; (- карту) не козирний... Словник синонімів Караванського
простий — I (про людину) невигадливий, нехитрий, простак, цростакуватий, простацький, простаченко, простачина, простачисько, простачок, простенький, простесенький, простецький, простиня, простісінький, простіський, простолюдець, простолюдин і простолюдин, простолюдний II див. скромний Словник синонімів Вусика
простий — [простией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і і [простий] м. (на) -стому/проус'т'ім, мн. проус'т'і Орфоепічний словник української мови
простий — проста, просте. 1》 тільки простий.Елементарний за складом, однорідний; прот. складний, складений. || Нескладний за будовою, устроєм. || Первинний, основний, вихідний. Прості форми монополії. Великий тлумачний словник сучасної мови
простий — 1. (засіб) немудрий, нехитромудрий, звичайний, (люд) посполитий, (поведінка) скромний, немибагливий, негордий 2. це напрям Словник чужослів Павло Штепа
простий — ПРО́СТИ́Й, про́ста́, про́сте́. 1. тільки прости́й. Елементарний за складом, однорідний; протилежне складний, складений. Вага складного атома дорівнює сумі заг простих атомів, що утворюють його (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
простий — ГРУ́БИЙ (погано оброблений, позбавлений витонченості), ПРО́СТИ́Й, НЕЗГРА́БНИЙ, НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм. (перев. про меблі, споруди). Гудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Словник синонімів української мови
простий — Про́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
простий — ПРО́СТИ́Й, про́ста́, про́сте́. 1. тільки прости́й. Елементарний за складом, однорідний; протилежне складний, складений. Вага складного атома дорівнює сумі заг простих атомів, що утворюють його (Заг. Словник української мови в 11 томах
простий — Простий, -а, -е 1) Простой. Простий люд. К. ЧР. 359. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки. Ном. № 4114. 2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. АД. І. 91. Я знаю сам, що просте, що кривее. К. Іов. 15. Словник української мови Грінченка