1. Орфоепічний словник української мови

простий

про́стий

[простией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і і [простий] м. (на) -стому/проус'т'ім, мн. проус'т'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простий — 1. (який дуже доступний за будовою та розумінням) нескладний, легкий, неважкий, книжн. елементарний, (без замислуватості) нехитрий, (з елементами спрощення) примітивний, спрощений;... Словник синонімів Полюги
  2. простий — про́сти́й прикметник Орфографічний словник української мови
  3. простий — Не складний; (плян) не важкий, зрозумілий; (- мову) не вигадливий, не пишномовний, не кучерявий; (- життя) буденний; (обід) не пишний, не розкішний, скромний; (- гру актора) природний; (лист) звичайний, не рекомендований; (- карту) не козирний... Словник синонімів Караванського
  4. простий — I (про людину) невигадливий, нехитрий, простак, цростакуватий, простацький, простаченко, простачина, простачисько, простачок, простенький, простесенький, простецький, простиня, простісінький, простіський, простолюдець, простолюдин і простолюдин, простолюдний II див. скромний Словник синонімів Вусика
  5. простий — проста, просте. 1》 тільки простий.Елементарний за складом, однорідний; прот. складний, складений. || Нескладний за будовою, устроєм. || Первинний, основний, вихідний. Прості форми монополії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. простий — 1. (засіб) немудрий, нехитромудрий, звичайний, (люд) посполитий, (поведінка) скромний, немибагливий, негордий 2. це напрям Словник чужослів Павло Штепа
  7. простий — ПРО́СТИ́Й, про́ста́, про́сте́. 1. тільки прости́й. Елементарний за складом, однорідний; протилежне складний, складений. Вага складного атома дорівнює сумі заг простих атомів, що утворюють його (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. простий — важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Фразеологічний словник української мови
  9. простий — ГРУ́БИЙ (погано оброблений, позбавлений витонченості), ПРО́СТИ́Й, НЕЗГРА́БНИЙ, НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм. (перев. про меблі, споруди). Гудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Словник синонімів української мови
  10. простий — Про́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. простий — ПРО́СТИ́Й, про́ста́, про́сте́. 1. тільки прости́й. Елементарний за складом, однорідний; протилежне складний, складений. Вага складного атома дорівнює сумі заг простих атомів, що утворюють його (Заг. Словник української мови в 11 томах
  12. простий — Простий, -а, -е 1) Простой. Простий люд. К. ЧР. 359. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки. Ном. № 4114. 2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. АД. І. 91. Я знаю сам, що просте, що кривее. К. Іов. 15. Словник української мови Грінченка