простий
про́стий
проста, просте.
1》 тільки простий.Елементарний за складом, однорідний; прот. складний, складений.
|| Нескладний за будовою, устроєм.
|| Первинний, основний, вихідний. Прості форми монополії.
Проста речовина — сполука, що складається з атомів лише одного хімічного елемента.
Просте речення лінгв. — найменша синтаксична одиниця з комунікативною функцією, яка означає подію чи ситуацію.
Просте товарне виробництво — виробництво, яке ґрунтується на приватній власності на засоби виробництва та особистій праці дрібних ремісників і селян, що виробляють продукцію для обміну або продажу.
Простий інтервал муз. — інтервал, який за обсягом не перебільшує октави.
Простий продукт — прибуток, що його одержують від землеробства, не рахуючи витрат виробництва.
Простий такт муз. — такт, до складу якого входить лише одна сильна доля.
Прості числа мат. — числа натурального ряду, які більше за 1 і не мають інших дільників, крім 1 та самих себе.
2》 Неважкий, легкий для розуміння, здійснення, виконання; прот. складний.
3》 Позбавлений зовнішніх ефектів, вигадливості.
|| Буденний.
|| Не розкішний, скромний, позбавлений надмірностей, зайвих прикрас.
|| Позбавлений будь-якої манірності, пози; природний.
Простим звичаєм — скромно, без урочистості, пишності.
4》 Який нічим не вирізняється з-поміж інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; звичайний.
|| Не рекомендований, не терміновий, без наперед оголошеної вартості (про лист, посилку, бандероль і т. ін.).
Простий смертний — звичайна людина.
Простий дріб — не десятковий дріб.
5》 Щирий, відвертий (про людину).
|| Невимушений, безпосередній.
|| Простодушний.
|| Позбавлений двоєдушності (про слова, думки і т. ін.). Простий серцем.
6》 Невисокої якості, грубої обробки.
|| Грубий (про роботу, обробку і т. ін.).
|| у знач. ім. проста, простої, ж., заст. Нічим не заправлена горілка.
7》 Який належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу.
|| у знач. ім. простий, простого, ч.; проста, простої, ж. Той, хто належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу.
[З] простого роду — який походить із непривілейованої верстви, непривілейованого класу.
8》 Належний до трудової частини суспільства, до трудящих.
9》 розм. Рівно спрямований; прямий.
|| Найкоротший (про шлях до чого-небудь).
|| Із рівним станом; стрункий.
Простим оком — без окулярів, бінокля, мікроскопа і т. ін.
Значення в інших словниках
- простий — 1. (який дуже доступний за будовою та розумінням) нескладний, легкий, неважкий, книжн. елементарний, (без замислуватості) нехитрий, (з елементами спрощення) примітивний, спрощений;... Словник синонімів Полюги
- простий — про́сти́й прикметник Орфографічний словник української мови
- простий — Не складний; (плян) не важкий, зрозумілий; (- мову) не вигадливий, не пишномовний, не кучерявий; (- життя) буденний; (обід) не пишний, не розкішний, скромний; (- гру актора) природний; (лист) звичайний, не рекомендований; (- карту) не козирний... Словник синонімів Караванського
- простий — I (про людину) невигадливий, нехитрий, простак, цростакуватий, простацький, простаченко, простачина, простачисько, простачок, простенький, простесенький, простецький, простиня, простісінький, простіський, простолюдець, простолюдин і простолюдин, простолюдний II див. скромний Словник синонімів Вусика
- простий — [простией] м. (на) -стому/-с'т'ім, мн. -с'т'і і [простий] м. (на) -стому/проус'т'ім, мн. проус'т'і Орфоепічний словник української мови
- простий — 1. (засіб) немудрий, нехитромудрий, звичайний, (люд) посполитий, (поведінка) скромний, немибагливий, негордий 2. це напрям Словник чужослів Павло Штепа
- простий — ПРО́СТИ́Й, про́ста́, про́сте́. 1. тільки прости́й. Елементарний за складом, однорідний; протилежне складний, складений. Вага складного атома дорівнює сумі заг простих атомів, що утворюють його (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
- простий — важли́вий (рідше ва́жний, вели́кий) птах; важли́ва (рідше ва́жна, вели́ка, не проста́) пти́ця. Людина, яка займає високе становище в суспільстві й має владу, вагу, великий вплив. Фразеологічний словник української мови
- простий — ГРУ́БИЙ (погано оброблений, позбавлений витонченості), ПРО́СТИ́Й, НЕЗГРА́БНИЙ, НЕДОЛА́ДНИЙ, НЕОКОВИ́РНИЙ розм. (перев. про меблі, споруди). Гудзики з бази виписали такі грубі, неякісні, що ніяк до того матеріалу не пасували (В. Словник синонімів української мови
- простий — Про́стий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- простий — ПРО́СТИ́Й, про́ста́, про́сте́. 1. тільки прости́й. Елементарний за складом, однорідний; протилежне складний, складений. Вага складного атома дорівнює сумі заг простих атомів, що утворюють його (Заг. Словник української мови в 11 томах
- простий — Простий, -а, -е 1) Простой. Простий люд. К. ЧР. 359. Хто таки, простий чоловік, дається в знаки. Ном. № 4114. 2) Прямой. Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги. АД. І. 91. Я знаю сам, що просте, що кривее. К. Іов. 15. Словник української мови Грінченка