простий

ПРО́СТИ́Й, про́ста́, про́сте́.

1. тільки прости́й. Елементарний за складом, однорідний; протилежне складний, складений.

Вага складного атома дорівнює сумі заг простих атомів, що утворюють його (з навч. літ.);

Прийменники бувають прості, або первісні (в, на, при, під, над і т. д.), і складені (попід, поміж, поза, з під) (з наук. літ.);

До складу простих гарнірів входить один вид овочів, комбінованих – два, складних – три і більше (з навч. літ.);

// Нескладний за будовою, устроєм.

Він [патефон] перемагав гармоніста в репертуарі, бо виконував не тільки прості танці, а й “Ріо-Ріту”, танго “Дощ іде” та ще багато чого (М. Циба);

// Первинний, основний, вихідний.

Прості форми монополії;

// Натуральний, нештучний (про тканину і вироби з неї.

Проста, полотняна сукня.

2. Неважкий, легкий для розуміння, здійснення, виконання; протилежне складний.

Мельників план був дуже простий: зв'язати невеличкий пліт.. – і в темну ніч, ховаючись від козаків, переплисти у плавні (М. Коцюбинський);

Секрет “оперативності” був діже простий. Побівавши на кількох засіданнях, я помітив, що і порядок денний, і виступи учасників раз у раз нудотно повторюються (Б. Антоненко-Давидович);

Проста і страшна у своїй безпорадній неминучості думка встала перед Ією (М. Івченко);

Те, що Сагайді здавалося простим і зрозумілим, для нього було гарячим суцільним клубком почуттів, які важко було розплутати (О. Гончар);

Тарас Григорович досі не чув про новий звуковий метод навчання і захопився таким простим і зрозумілим поясненням (З. Тулуб);

// Примітивний, який не відзначається глибиною змісту і досконалістю форми.

Християнство своєю наукою любові, своєю догматичною закінченістю безумовно було й назовні вище від простої віри (І. Огієнко).

3. Позбавлений зовнішніх ефектів, вигадливості.

Його проста невеличка річ подобалася усім найбільше, всі закричали: ура-ура! (Панас Мирний);

Мелодію я тобі проспіваю з дороги. Вона проста, як марш пропелера (Ю. Яновський);

// Буденний, звичайний.

Молодий Пушкін починає свій знаменитий вірш “Деревня” з .. вихваляння простого й тихого життя на лоні природи (М. Рильський);

// Нерозкішний, скромний, позбавлений надмірностей, зайвих прикрас; дешевий.

Славний обід у тітки. Простий: борщ з сметаною, вареники з сиром до сметани, чи галушки, але такий смачний, що як згадаєш, то й слину ковтнеш (М. Коцюбинський);

Ось його хата.., житло просте, як добре слово, й законне, немовби створили його не людські руки, а сама природа (О. Довженко);

// Позбавлений будь-якої манірності, пози; природний.

Все в неї щире, все просте: Шкідливо вічками не блуде [блудить]; ..Вдавати іншої не буде (П. Грабовський);

Чехов і Толстой захоплювалися проникливо простою грою геніальної Заньковецької (М. Рильський).

4. Який нічим не виділяється серед інших, не має яких-небудь специфічних, визначних особливостей, якостей; звичайний.

“В лісу великому, густому, Непроходимому, пустому Якеєсь дерево росте; На нім кислиці не простії Ростуть – як жар, всі золотії” (І. Котляревський);

Єремія в.. чорному кунтуші з недорогого сукна стояв попліч з Дзеньковським і здавався простим жовніром врівні з шляхтичем (І. Нечуй-Левицький);

Татари жахнулись: ця проста й несподівана смерть [Фатьми] одкинула їх од Алі (М. Коцюбинський);

Данило чомусь відчув, що перед ним сидить не простий парубчак, а господар землі, майбутнє її (М. Стельмах);

Навіть зовсім чужі люди, тривалий час живучи разом, переймають одне від одного то якийсь порух, то усмішку, то скинення бровою, то слово якесь або простий вигук (П. Загребельний);

// Не рекомендований, не терміновий, без наперед оголошеної вартості (про лист, посилку, бандероль і т. ін.).

5. Щирий, відвертий (про людину).

Не гнулася моя висока постать, і не тьмарився мій веселий погляд, я простий був і думкою і серцем (Леся Українка);

В розмовах [о. Вікентій] простий і довірливий більше, ніж треба в суєті мирській (М. Стельмах);

Як приїхала Докія Петрівна з чоловіком у школу, теж розмов було: дворянка, а за мужиком!.. Потім звикли – така собі проста Докія Петрівна, з людьми не горда і з дітьми лагідна (А. Головко);

// Невимушений, безпосередній.

Він [І. Франко] був надзвичайно простий у поведінці з людьми (В. Самійленко);

– Отаку жінку Павлуша знайшов, – аж похлиналася радісним шепотом Дзякунка. Що розумна, що культурна, а що ще й проста! (Григір Тютюнник);

Ліпар Доломаш і його дружина Оранка вивчились надзвичайно простими й сердечними людьми (С. Скляренко);

// Простодушний.

До кінофабрики я приїхав молодий і простий, як солдат з булавою маршала в ранці (Ю. Яновський);

Посміхався [Мирон] всім обличчям і в очах його миготіло щось веселе, смішне. І коли він так посміхався, лице ставало якимось іншим, простим, протягуючим до себе з дивною силою (В. Винниченко);

// Позбавлений двозначності, двоєдушності; прхованого змісту; доступний, дохідливий, зрозумілий (про слова, думки і т. ін.).

[Едіта:] Не знаю, сину, – сі твої слова, здається, прості, а бринять лукаво (Леся Українка);

Олександр Іванович помітив, що його уважно слухають, а дехто й ствердливо киває головою, і він, легко підбираючи прості, зрозумілі слова карав далі (Б. Антоненко-Давидович).

6. Невисокої якості, грубої обробки.

– Якби була жива моя мати, в мене коровай був би біліший і рушники були б не такі прості (І. Нечуй-Левицький);

За простим столом, нічим не покритим і залитим чорнилом, .. сидів.. лисий чоловік і щось писав (Григорій Тютюнник);

Сам [Селім] був байдужий до багатства й розкошів, їв простою дерев'яною ложкою, не терпів вишуканих страв, ніжного м'яса, був байдужий і до жінок (П. Загребельний);

// Грубий (про роботу, обробку і т. ін.).

Просто вхідних дверей стоїть стіл простої роботи, застелений білою скатеркою (М. Коцюбинський);

// у знач. ім. про́ста́, про́сто́ї, ж., заст. Нічим не заправлена горілка.

Пан писар уже давно випив і простої, випив і калганової, не забув смоктонути і перчикової (Г. Квітка-Основ'яненко).

7. Який належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу.

Неначе в ірій, налетіло З Смілянщини, з Чигирина Просте козацтво, старшина, На певне діло налетіли. Козацьке панство походжає В киреях чорних (Т. Шевченко);

Віче .. було виразом не так всього громадянства, як його вищих верств, особливо міського боярства. Простий нарід взагалі не мав впливу (М. Грушевський);

Без імення ніхто між людей не буває – Хто б не родився на світ – родовита людина чи проста, Кожному з них, породивши, батьки надають вже імення (Борис Тен, пер. з тв. Гомера);

// у знач. ім. про́сти́й, про́сто́го, ч.; про́ста́, про́сто́ї, ж. Той, хто належить до непривілейованої верстви, непривілейованого класу.

Кожне поривалося вихопитися з свити та вскочити в панське пальто. Думали не про те, щоб бути хазяїнами, а як би, щоб не бути простими (Б. Грінченко);

В трюмі один признається, що він не з простих, і цим зізнанням ставить між собою і товаришами стіну (Ю. Яновський).

8. Належний до трудової частини суспільства, до трудящих.

– Простим людям потрібен мир між народами! Хто ж хоче війни?.. (П. Колесник);

Безмерно вдячний Варварі Йосипівні Дмитрук, подрузі Лесиного дитинства .. Ця проста, неписьменна селянка на старості літ .. зберегла в пам'яті, в серці такі спомини, такі подробиці, яких, звичайно, не знайти в жодних літературознавчих джерелах (М. Олійник).

9. розм. Рівно спрямований; прямий.

Вони йшли довгою, простою вулицею (І. Франко);

– Що ніч – дарма: дорога проста, не зіб'юся й поночі (А. Головко);

// Найкоротший, найближчий (про шлях до чого-небудь).

З Бієвець до Семигор була простіша дорога, але Лаврін поїхав назад тим самим шляхом, кудою йшла Мелашка (І. Нечуй-Левицький);

Дорога була вправді не близька, але Максим обіцяв випровадити товариство простішою лісовою стежкою (І. Франко);

// Рівний станом; стрункий.

Сам [козак] молодий, вус чорнявий, на личку хороший. А ще ж бо він, моя мати, простий, як билина (з народної пісні).

[З] про́сто́го ро́ду див. рід;

Проста́ спра́ва див. спра́ва¹;

Про́сти́м зви́ча́єм див. зви́чай;

Про́сто́го звання́ див. звання́.△ Звича́йний (про́сти́й) дріб див. дріб;

Про́ста́ буфериза́ція див. буфериза́ція;

Про́сте відтво́рення див. відтво́рення;

Просте́ ре́чення див. ре́чення;

Про́сте́ това́рне виробни́цтво див. виробни́цтво;

Просте́ число́ див. число́;

Прости́й ве́ксель див. ве́ксель;

Прости́й проду́кт див. проду́кт.

◇ Говори́ти (розповіда́ти) про́сти́ми слова́ми див. говори́ти;

(1) Про́сти́й се́рцем хто – хтось відвертий, без хитрощів і лукавства.

Не гнулася моя висока постать, і не тьмари́вся мій веселий погляд, я простий був і думкою і серцем (Леся Українка).