1. Словник української мови у 20 томах

простодушно

ПРОСТОДУ́ШНО.

Присл. до простоду́шний.

Хлопчик всміхнувся простодушно (Марко Вовчок);

Всі маленькі ( діти) крутилися під ногами і простодушно дивилися вгору на Андрія Григоровича (Н. Королева);

Пізнала Марійка Благу вість Євангельську й простодушно її приймала до серденька: як же не вірити, коли бабуся кажуть (Н. Королева);

Була [Марія] добра і простодушно вірила в усе добре, хоч у житті не раз доводилося зазнавати прикрих розчарувань (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простодушно — простоду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. простодушно — Присл. до простодушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. простодушно — Добродушно Словник чужослів Павло Штепа
  4. простодушно — ПРОСТОДУ́ШНО. Присл. до простоду́шний. Хлопчик всміхнувся простодушно (Вовчок, І, 1955, 385); Була [Марія] добра і простодушно вірила в усе добре, хоч у житті не раз доводилося зазнавати прикрих розчарувань (Жур., Дорога.., 1948, 166). Словник української мови в 11 томах