простодушно
ПРОСТОДУ́ШНО. Присл. до простоду́шний.
Хлопчик всміхнувся простодушно (Вовчок, І, 1955, 385);
Була [Марія] добра і простодушно вірила в усе добре, хоч у житті не раз доводилося зазнавати прикрих розчарувань (Жур., Дорога.., 1948, 166).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- простодушно — простоду́шно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- простодушно — Присл. до простодушний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- простодушно — Добродушно Словник чужослів Павло Штепа
- простодушно — ПРОСТОДУ́ШНО. Присл. до простоду́шний. Хлопчик всміхнувся простодушно (Марко Вовчок); Всі маленькі ( діти) крутилися під ногами і простодушно дивилися вгору на Андрія Григоровича (Н. Словник української мови у 20 томах