просторий

ПРОСТО́РИЙ, а, е.

1. Здатний вміщувати велику кількість кого-, чого-небудь, не тісний; місткий.

Простора хатина, чепурно вибілена, тепла та ясна, тиха та щасна, війнула на його [нього] якимсь теплим духом... (Панас Мирний);

Школа була простора, нова, недавно поставлена (М. Коцюбинський);

Юля .. ввійшла в простору кімнату з фікусами в кутках (О. Донченко);

Поволі склала [Галина] все в просторий чемодан, не поспішаючи, поїхала на вокзал (Є. Кротевич);

// Який займає велику площу, розташований на великій площі.

На просторому подвір'ї перед ґанком був невеликий газон, а далі господарські будинки (Н. Кобринська);

Вони прийшли до тихої, порослої очеретом заводі, що вся блищала під сонцем, широкої і просторої (Григорій Тютюнник);

// Широкий (про вулицю, шлях і т. ін.).

О, вона бачила досить! – Весільний шум і блиск просторих чистих вулиць у центрі міста і юрби неробів по панелях усякої години (А. Головко);

* Образно. Ми йдемо, прорвавши коло тьми, Ходою вільною, шляхом просторим Назустріч далям дивним, неозорим (М. Рильський);

// Який не має видимих меж, тягнеться з краю в край; безмежний.

Прощай, синє море, Безкрає, просторе (Леся Українка);

Минувши ярок, шлях повертав геть круто поза садком, зникаючи в безкраїй далині широкого та просторого, як море, поля (Панас Мирний);

– Іди собі далі, мандрівче, тебе я не знаю, Я в пестощах сонця, для нього живу й процвітаю; І віття своє підіймаю у небо просторе (М. Зеров);

Десь біля моря, в рідній стороні, В степу просторім бачиться мені: Одна-однісінька тополя вироста У самоті, печальна і проста (М. Нагнибіда);

Дуже скоро вони опинилися на просторому лузі у дивовижних квітах (Ю. Винничук);

* Образно. І сьогодні, і завтра, і післязавтра, і довгий, безкраїй ряд днів, сонячних, вільних, просторих (В. Винниченко);

Тепер пісня вже ладилася. Була вона тужлива, простора, як степ, повільна і лагідна (В. Собко);

// Який нещільно облягає (про одяг).

Стояв той чоловік спиною до дверей, вдягнений був у простору, непідперезану блузу (Ю. Шовкопляс).

2. перен. Нічим не обмежений; вільний.

Змалку він звик до просторів, до просторого життя, серед численних друзів його є прості чабани і вчені-океанологи, степові комбайнери і моряки по всьому світу (О. Гончар);

// Здатний виявляти сильні почуття, співчувати багатьом і т. ін.; широкий.

То-то просторі серця! Там кожному знайдеться місце! (В. Самійленко);

// рідко. Дуже об'ємний, широкий (про тему, галузь діяльності і т. ін.).

Ви просите написати.. про нас усіх. Се тема простора (Леся Українка).