просторість

ПРОСТО́РІСТЬ, рості, ж.

Абстр. ім. до просто́рий.

Вітер пхається у вікна, просторість кімнати обдає Ясеня холодком (Ю. Бедзик);

Ось ви минули царину, минули й млини; вихопились знову на безкраї поля, на безмірну просторість степу (Панас Мирний);

Нарешті в кінці затхлого півпідвального ходу воназабрязкотіла ключем і ввела хлопця в якусь просторість, що запахом своїм становила безпосереднє продовження того коридора (В. Підмогильний).