просторічний

ПРОСТОРІ́ЧНИЙ, а, е.

Власт. просторіччю (у 1 знач.).

Характер наукового стилю С. Подолинського порушується вживанням просторічних чи діалектних слів (з наук. літ.);

Не завжди можна провести диференціацію між просторічними і літературно-розмовними одиницями (З наук. літ.);

// Який містить елементи просторіччя.

Постійної уваги з боку українських лінгвістів заслуговує вивчення стосунків між процесами розвитку літературної мови і розмовної мови, зокрема діалектної і просторічної (з наук. літ.).