протоієрей
ПРОТОІЄРЕ́Й, розм. ПРОТОЄРЕ́Й, я, ч., церк.
Священик, ієрей найвищого чину.
Їхав через Вербівку в школу второкласну, що єсть біля Вербівки в селі одному, .. протоієрей Полієвкт Сохановський (А. Тесленко);
– Балабуха чоловік вчений, займе добру парафію, буде благочинним, а може і протоєреем (І. Нечуй-Левицький).
(1) Митрофо́рний протоієре́й – протоієрей, нагороджений правом носити митру.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протоієрей — протоієре́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- протоієрей — І протоєрей 1. Звання, що надають головному серед ієреїв; 2. Особа, що отримала це звання Словник церковно-обрядової термінології
- протоієрей — розм. протоєрей, -я, ч., церк. Священик, ієрей найвищого сану. Великий тлумачний словник сучасної мови
- протоієрей — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови