протоієрей
протоієре́й
розм.
протоєрей, -я, ч., церк. Священик, ієрей найвищого сану.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- протоієрей — протоієре́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- протоієрей — І протоєрей 1. Звання, що надають головному серед ієреїв; 2. Особа, що отримала це звання Словник церковно-обрядової термінології
- протоієрей — ПРОТОІЄРЕ́Й, розм. ПРОТОЄРЕ́Й, я, ч., церк. Священик, ієрей найвищого чину. Їхав через Вербівку в школу второкласну, що єсть біля Вербівки в селі одному, .. протоієрей Полієвкт Сохановський (А. Словник української мови у 20 томах
- протоієрей — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови