1. Словник церковно-обрядової термінології

протоієрей

протоієре́й

І протоєрей 1. Звання, що надають головному серед ієреїв; 2. Особа, що отримала це звання

Джерело: Словник церковно-обрядової термінології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протоієрей — протоієре́й іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. протоієрей — розм. протоєрей, -я, ч., церк. Священик, ієрей найвищого сану. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. протоієрей — ПРОТОІЄРЕ́Й, розм. ПРОТОЄРЕ́Й, я, ч., церк. Священик, ієрей найвищого чину. Їхав через Вербівку в школу второкласну, що єсть біля Вербівки в селі одному, .. протоієрей Полієвкт Сохановський (А. Словник української мови у 20 томах
  4. протоієрей — СВЯЩЕ́НИК (служитель культу православної та греко-католицької церкви). ПІП розм., ПАНОТЕ́ЦЬ розм., БА́ТЮШКА розм., ІЄРЕ́Й церк., ПРОТОІЄРЕ́Й церк., ПРОТОЄРЕ́Й розм., ПРОТОПІП церк., ПРЕСВІ́ТЕР церк., ПА́СТИР заст. книжн. Словник синонімів української мови