прочуватися
ПРОЧУВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОЧУ́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. розм. Те саме, що чу́тися 1.
Безнадійний, покірний сум, примирення з усім на світі прочувалися в його рівному голосі (З. Тулуб);
Коли ж прочувся Остапів голос, й усі козацькії голови піднеслися, усі козаки насторожилися (Марко Вовчок);
// Бути помітним, виявлятися, спостерігатися; відчуватися.
Крутилися алі корсетки й зелені сукні: всі були поважні й надихнуті, як і музики, а в їхніх рухах прочувалася трохи неприродна завченість (Валерій Шевчук).
2. заст. Прокидатися.
Уночі прочувається Оксана, усі добре сплять... (Г. Квітка-Основ'яненко);
// Опам'ятовуватися, притомніти.
[Яким:] Золотницький шаблею мене по голові вдарив... Я впав і більше не па м'ятав нічого.. Прочувся я вже вночі з холоду... (Б. Грінченко).
Значення в інших словниках
- прочуватися — прочува́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- прочуватися — -аюся, -аєшся, недок., прочутися, -уюся, -уєшся, док. 1》 розм. Те саме, що чутися 1). 2》 заст. Прокидатися. || Опам'ятовуватися, притомніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прочуватися — ПРОКИДА́ТИСЯ (переставати спати, дрімати), ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, БУДИ́ТИСЯ, ПРОСИПА́ТИСЯ, ПРОСИНА́ТИСЯ, РОЗБУ́ДЖУВАТИСЯ розм., ПРОБУ́РКУВАТИСЯ розм., РОЗБУ́РКУВАТИСЯ розм., ПРОЛУ́ПУВАТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИСЯ розм., ПРОЧИНА́ТИ розм. рідше, ПРОХО́ПЛЮВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови