1. Словник української мови у 20 томах

проща

ПРО́ЩА, і, ж., заст.

1. Богомілля, паломництво.

Пішла баба у Київ на прощу Богу помолитися (із журн.);

Іде шляхом молодиця, Мусить бути, з прощі (Т. Шевченко);

Наші діди й баби, як думали заручати дітей, то перше їхали з усею [усією] сім'єю на прощу до якогось монастиря да молились Богу (П. Куліш);

Сюди в дні прощі на богослужби мало не з усього Поділля стікалися люди (М. Стельмах);

* У порівн. Антіной тим часом пішки, мов на прощу, подався з Лохіаса (Н. Королева).

2. Відпущення гріхів, прощення.

За бідного прощу будеш мати (Сл. Б. Грінченка);

[Єпископ:] Нема сьому рабу ні порятунку, ні прощі. Він занапастив себе (Леся Українка);

– Інші най [нехай] і в ченці пострижуться, – відрубав Улас, а мені не треба, бо я з тобою сорок літ прожив, то мене і без прощі пргосто до неба пустять (Б. Лепкий).

3. заст. Християнська каплиця, збудована на початку шляху, де родичі й близькі прощались з подорожніми, мандрівниками і благословляли їх в дорогу.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. проща — про́ща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. проща — Богомілля, піліґримство; (гріхів) прощення, відпущення. Словник синонімів Караванського
  3. проща — -і, ж. 1》 Богомілля, паломництво. 2》 Відпущення гріхів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. проща — БОГОМІ́ЛЛЯ (ходіння по святих місцях), ПРО́ЩА, ПАЛО́МНИЦТВО, ПІЛІГРИ́МСТВО книжн., заст. (мандрівка по святих місцях, нерідко досить віддалених). — От що, дітки! Приїздять до нас у гості сорочинські дядько й дядина. Словник синонімів української мови
  5. проща — Про́ща, -щі, -щі, -щею; про́щі, прощ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. проща — Християнська каплиця, збудована на початку шляху, де родичі й близькі прощались з подорожніми, мандрівниками і благословляли їх в дорогу. Архітектура і монументальне мистецтво
  7. проща — Проща, -щі ж. 1) Прощеніе, отпущеніе грѣховъ. Шух. І. 38. За бідного прощу будеш мати. Камен. у. 2) Богомолье. Шевч. 79. На прощу ходили, у Києві були, каже. МВ. І. Їхали з усею сем'єю на прощу до якого манастиря да молились Богу. К. ЧР. 51. Словник української мови Грінченка