прощально
ПРОЩА́ЛЬНО.
Присл. до проща́льний.
Прощально киваю головою товаришам по камері (Ю. Збанацький);
Сагайда нагнувся до його впалої колючої щоки, і вони якось особливо по-людському, урочисто й прощально поцілувались (О. Гончар);
* Образно. Десь прощально ґелґотіли гуси, відлітаючи в вирій (О. Ільченко);
Сонце з-за обрію прощально махало червоною косинкою, і дівчина впивалася тим прощанням (В. Симоненко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me