пружина

ПРУЖИ́НА, и, ж.

1. Гнучка, пругка металева (перев. із сталі) смужка або спіраль, яка протидіє тискові (розтягу) і часто використовується як деталь механізму.

[Петро:] Хіба взяти рушницю, надушити пружину і – прощай навіки думки, лихі надії!.. (Панас Мирний);

Надя .. хотіла випробувати пругкість пружин, – сиділа на канапці і гойдалася (Леся Українка);

Павло вийняв годинника, послухав його хід, приклавши до вуха. Підкрутив пружину (В. Кучер);

Італійський вчений джероламо Кардано (1506 –1576).. сформулювавправила побудови годинникових механізмів, дав опис годинкових пружин і балансиру (з навч. літ.);

* Образно. Годинник ішов навдивовижу справно, а ось пружина їхнього життя почала давати перебої (Л. Дмитерко);

* У порівн. Ноги, немов металеві пружини, безупинно і рівно стукають в землю (М. Коцюбинський);

* Образно. * У порівн. Вона .. раптом розігнулася пружиною і жбурнула гранату у бік ворога (Д. Бедзик);

* Образно. * У порівн. Думка зів'яла, втратила пружність і лежала нерухома та безсила, мов розкручена пружина (Н. Королева).

2. перен. Рушійна сила, причина чого-небудь.

Боротьба [з природою] вироблювала силу, смілість .. народу, була підставою й пружиною його сильного, свобідного громадського ладу (І. Франко);

Може, він якраз і полює на те, щоб зламати наймогутнішу пружину його душі. Він каже, що їм все відоме (І. Багряний);

Можливо, Шульга мітить на його місце посадити Нерчина?.. В усьому Куцевич готовий був вбачати потайні пружини (Н. Рибак).

◇ (1) Як (мов, ні́би і т. ін.) на пружи́нах (на пружи́ні):

а) легко, швидко.

Самієв, підскочивши, як на пружинах, енергійно махнув кулачком офіцерам-артилеристам: давай (О. Гончар);

Ще раз крутнувшись перед дзеркалом, він, мов на пружинах, вийшов з хати (М. Стельмах);

б) стати високим, надривним (про голос).

Голос пані Бровко підскочив угору, як на пружині (Ірина Вільде).