1. Словник синонімів української мови

пружина

ПРИЧИ́НА (явище, яке зумовлює чи породжує інше явище; протил. наслідок), МОТИ́В, ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПО́ШТОВХ розм., ПРУЖИ́НА розм., ПІДКЛА́ДКА розм., ПРИТИ́ЧИНА заст., розм., ПО́БИТ заст., розм., ПРИЧИ́НОК діал., ПРИТО́КА діал., ОСНО́ВА заст.; ПЕРШОПРИЧИ́НА, КО́РІНЬ, ПЕРВОПРИЧИ́НА заст. (основна, головна); ВИНА́ розм. (причина перев. негативних явищ). На Великдень всі зібрались На тую долину, Щоб Якимової смерті Звідати причину (С. Руданський); Не питав (Начко) брата про мотиви цього кроку (І. Франко); Рече хоробрий маг: — Аби ти знав, Без приключки ніхто не ворогує: Од рук твоїх йому загине батько, Дак буде він ненавидіть тебе (А. Кримський); Поштовхом до заїкання буває наслідування цього дефекту (з журналу); — Та, правду сказати, я й не видам за вас своєї дочки: є тому деяка притичина (І. Нечуй-Левицький); Такий причинок (образа самого губернатора) більше пояснює сувору розправу з Михайлом, ніж тая звада з інспектором (Олена Пчілка); Стали (війт і присяжні) коло одного вугла, шпортають, штуркають.. "Що за притока?" — гадаю собі (І. Франко); (Андрій:) А ти все-таки певне не маєш основи думати, щоб я відносився до тебе погано (Леся Українка); Ми ще багато чого не знаємо. Але я звик шукати першопричину насамперед в людях (В. Собко); Свій корінь-причину мають вдача людська і звички людські (Є. Гуцало); А почни розповідати.. про ліки, що вбивають ті бактерії — первопричину всіх хвороб,- обличчя стануть якимись дурнувато-хитрими, наче на них хто наклав маску (П. Колесник); Він, мабуть, поклав на мою дружину всю вину нашої зажуреності (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пружина — пружи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. пружина — -и, ж. 1》 Гнучка, пругка металева (перев. зі сталі) смужка або спіраль, яка протидіє тискові і часто використовується як деталь механізму. 2》 перен. Рушійна сила, причина чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пружина — Спружня Словник чужослів Павло Штепа
  4. пружина — Деталь смичкових та деяких щипкових інструментів, яка підсилює опір деки і рівномірно розподіляє звукові коливання. Словник-довідник музичних термінів
  5. пружина — ПРУЖИ́НА, и, ж. 1. Гнучка, пругка металева (перев. із сталі) смужка або спіраль, яка протидіє тискові (розтягу) і часто використовується як деталь механізму. [Петро:] Хіба взяти рушницю, надушити пружину і – прощай навіки думки, лихі надії!.. Словник української мови у 20 томах
  6. пружина — Пружний з'єднувач, форма якого забезпечує значну деформацію під дією відносно невел. навантажень; розрізняють плоскі (пластинчасті, стрічкові) та об'ємні (ґвинтові) п. Універсальний словник-енциклопедія
  7. пружина — як (мов, ні́би і т. ін.) на пружи́нах (на пружи́ні). 1. Легко, швидко. Самієв, підскочивши, як на пружинах, енергійно махнув кулачком офіцерам-артилеристам: давай (О. Гончар); Ще раз крутнувшись перед дзеркалом, він, мов на пружинах, вийшов з хати (М. Фразеологічний словник української мови
  8. пружина — Пружи́на і спружи́на, -ни; -жи́ни, -жи́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. пружина — Пружина, -ни ж. 1) Пружина. Левиц. Пов. 118. Шух. І. 291. 2) Гибкій шестъ, прикрѣпляемый надъ станкомъ, служащимъ для обточки ступицъ. Сумск. у. Вас. 147. Словник української мови Грінченка