пружинистий

ПРУ́ЖНИ́Й (який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює попередню форму; який пружинить; про рухи, ходу), ПРУГКИ́Й, ЕЛАСТИ́ЧНИЙ, ПРУЖИ́НИСТИЙ, ПРУЖНА́СТИЙ (ПРУЖНЯ́СТИЙ) розм., ПРУЖИ́СТИЙ розм., ПРУЖКИ́Й розм., ПРУЖИ́НЯСТИЙ розм. Пружна гума коліс шорстко зашелестіла по добре второваній дорозі (Ю. Смолич); Міст лежав над рікою, весь облитий місячним сріблом, тонкий, наче з мережива, гнучкий і пружний, як скрипка (М. Чабанівський); Ґанок голосно скрипить од пружної ходи (І. Гончаренко); Він нагинав ледве не до землі пругку молоденьку яворину, ..і деревце, відпружинивши, вистрілювало Кульбаку, шпурляло через загорожу на той бік (О. Гончар); Зламана воля почала прокидатися, випростовуватися, наче притиснута тягарем еластична пружина (З. Тулуб); Військовий повернувся і швидким пружинистим кроком пішов до кабінету Вальнса (В. Собко); Пружнастий ремінь щільно стиснув стан (М. Бажан); Той стрілу співучу Вкладає на пружисту тятиву (М. Рильський); І Турок починає куняти чи, може, просто замислюється, похиливши голову, похитуючись на пружкому сидінні (Ю. Яновський); Коні бігли легко, і екіпаж гойдався на пружинястих ресорах (О. Слісаренко).

ТУГИ́Й (про тіло, м'язи людини та їхні частини; про струмінь повітря, води тощо), ЦУПКИ́Й, ПРУ́ЖНИЙ, ПРУЖИ́НИСТИЙ, ПРУГКИ́Й, ПРУЖКИ́Й розм., ПРУЖИНЯСТИЙ розм., ПРУЖИ́СТИЙ розм., ПРУЖНА́СТИЙ (ПРУЖНЯ́СТИЙ) розм. Тоня підбирає платтячко вище колін, і вже її тугі смагляві ноги сміливо забродять в це тропічне море, де нагріта за день вода тепла, як молоко (О. Гончар); Новаки приходили з батьками й з матерями.. Все народ бадьорий, цупкий (С. Васильченко); Тетяна Павлівна випросталась над снопами, сама ніби з волосся зіткана, тонкостанна і пружна (І. Цюпа); Хвилястий пружний вітер униз струмить з кватирки (М. Бажан); Його пружинисті ноги, здавалося, скрипіли, як протези (Л. Дмитерко); Він низенький, лисенький — у його мало зубів, але він міцний, пругкий, як із чорної гуми опука (Остап Вишня); Крізь костюми, здавалось, можна помітити, які в нього пружинясті м'язи, який він міцний (О. Ільченко); Микола бачив, як вода рожевила пружнясте дівоче тіло (О. Десняк).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пружинистий — пружи́нистий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. пружинистий — див. жвавий; сильний Словник синонімів Вусика
  3. пружинистий — -а, -е. 1》 Який має здатність пружинити; пругкий, як пружина. 2》 Позбавлений різкості, але сильний (про рухи); пружний. 3》 перен. Тугий, міцний (про тіло, м'язи). || З тугим, гнучким тілом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пружинистий — ПРУЖИ́НИСТИЙ, а, е. 1. Який має здатність пружинити; пругкий, як пружина. У потрібному положенні заточуваний зуб фрези фіксується за допомогою пружинистого упора (з навч. літ.); [Аркадій:] Дістав сім тонн пружинистого дроту. Вантажать (О. Словник української мови у 20 томах