пульс

ПУЛЬС, у, ч.

1. Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні.

Поправляюсь потрохи, серце і печінка стали меншими, пульс добрий, краще їм (М. Коцюбинський);

Він підняв руку, і не одразу всеж намацав ще тонкий, як ниточка, ледве відчутний пульс (Б. Антоненко-Давидович);

Коли його перевезли в тиловий госпіталь, він був уже без пульсу. Він був безнадійним. Життя покидало Орлюка (О. Довженко);

Серце у дитини скорочується частіше, ніж у дорослого, і тому пульс у дітей частіший, ніж у дорослих (з навч. літ.);

* Образно. Могутній пульс ритмічно бився в серці країни, надимаючи артерії міста новими й новими хвилями (І. Микитенко);

// Місце (у людини звичайно над зап'ястком), де особливо помітні ці коливання.

Лікарка вхопила свого хворого за руку, мацала пульс... (С. Чорнобривець);

Лікар мудру руку Покладе на пульс дитині І в бурханні хорих жил Бачить нам усім незримий Поєдинок невловимий Поміж смертю та життям (М. Рильський);

Не пробуй і вирватись, коли він схопить тебе та, як обценьками, стиснетам, де пульси б'ють (О. Гончар).

2. чого, який, перен. Ритм, темп розвитку, перебігучого-небудь (перев. стосовно життя, епохи і т. ін.).

Я ніколи не відчуваю так пульсу життя, як на тих болотах і озерах (Б. Антоненко-Давидович);

Легше .. ідентифікувати проблеми, коли керівник тримає руку на пульсі громади, зокрема шляхом підтримування постійних зв'язків з громадськістю (з публіц. літ.);

Уявити собі повернення назад до літературного оточення в орденах і славі, – це була найперша мрія. Нехай тоді спробує хто сказати, що вони [майор і капітан] не талановиті, або не відчувають пульс епохи, або скочуються до вульгарного примітивізму, – ого! (Ю. Яновський).

Слу́хати пульс див. слу́хати.

△ (1) Пульс до́брого напо́внення, мед. – нормальний, не ослаблений пульс.

– Тепер усе гаразд: .. пульс задовільний, доброго наповнення (Б. Антоненко-Давидович).