пульс
ПУЛЬС, у, ч.
1. Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні.
Поправляюсь потрохи, серце і печінка стали меншими, пульс добрий, краще їм (М. Коцюбинський);
Він підняв руку, і не одразу всеж намацав ще тонкий, як ниточка, ледве відчутний пульс (Б. Антоненко-Давидович);
Коли його перевезли в тиловий госпіталь, він був уже без пульсу. Він був безнадійним. Життя покидало Орлюка (О. Довженко);
Серце у дитини скорочується частіше, ніж у дорослого, і тому пульс у дітей частіший, ніж у дорослих (з навч. літ.);
* Образно. Могутній пульс ритмічно бився в серці країни, надимаючи артерії міста новими й новими хвилями (І. Микитенко);
// Місце (у людини звичайно над зап'ястком), де особливо помітні ці коливання.
Лікарка вхопила свого хворого за руку, мацала пульс... (С. Чорнобривець);
Лікар мудру руку Покладе на пульс дитині І в бурханні хорих жил Бачить нам усім незримий Поєдинок невловимий Поміж смертю та життям (М. Рильський);
Не пробуй і вирватись, коли він схопить тебе та, як обценьками, стиснетам, де пульси б'ють (О. Гончар).
2. чого, який, перен. Ритм, темп розвитку, перебігучого-небудь (перев. стосовно життя, епохи і т. ін.).
Я ніколи не відчуваю так пульсу життя, як на тих болотах і озерах (Б. Антоненко-Давидович);
Легше .. ідентифікувати проблеми, коли керівник тримає руку на пульсі громади, зокрема шляхом підтримування постійних зв'язків з громадськістю (з публіц. літ.);
Уявити собі повернення назад до літературного оточення в орденах і славі, – це була найперша мрія. Нехай тоді спробує хто сказати, що вони [майор і капітан] не талановиті, або не відчувають пульс епохи, або скочуються до вульгарного примітивізму, – ого! (Ю. Яновський).
Слу́хати пульс див. слу́хати.
△ (1) Пульс до́брого напо́внення, мед. – нормальний, не ослаблений пульс.
– Тепер усе гаразд: .. пульс задовільний, доброго наповнення (Б. Антоненко-Давидович).
Значення в інших словниках
- пульс — пульс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пульс — у. живчик, живець, б'ючка; (життя) П. ритм, темп. Словник синонімів Караванського
- пульс — [пул'с] -са, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
- пульс — -у, ч. 1》 Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні. Альтернуючий пульс — пульс, при якому після кожної нормальної за наповненням хвилі наступає хвиля меншого наповнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пульс — Живець, живчак Словник чужослів Павло Штепа
- пульс — (від лат. pulsus – удар, поштовх) 1. Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин у людини й тварин; спричинюються викиданням крові з серця при кожному його скороченні. 2. Переносно – ритм, темп руху, життя (напр., пульс суспільного життя). Словник іншомовних слів Мельничука
- пульс — Ритмічне розтягання пружної стінки артерій, спричинене виштовхуванням крові у вел. артерії під час зменшення об'єму серцевих камер; частота п. людини бл. 60-80 скорочень за хвилину; п. має вел. значення у діагностиці. Універсальний словник-енциклопедія
- пульс — відчува́ти пульс епо́хи. Не відставати від нових вимог життя. Уявити собі повернення назад до літературного оточення в орденах і славі,— це була найперша мрія. Фразеологічний словник української мови
- пульс — Пульс, -су; пу́льси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)