пульс

[пул'с]

-са, м. (на) -с'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пульс — пульс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пульс — у. живчик, живець, б'ючка; (життя) П. ритм, темп. Словник синонімів Караванського
  3. пульс — -у, ч. 1》 Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні. Альтернуючий пульс — пульс, при якому після кожної нормальної за наповненням хвилі наступає хвиля меншого наповнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пульс — Живець, живчак Словник чужослів Павло Штепа
  5. пульс — ПУЛЬС, у, ч. 1. Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні. Поправляюсь потрохи, серце і печінка стали меншими, пульс добрий, краще їм (М. Словник української мови у 20 томах
  6. пульс — (від лат. pulsus – удар, поштовх) 1. Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин у людини й тварин; спричинюються викиданням крові з серця при кожному його скороченні. 2. Переносно – ритм, темп руху, життя (напр., пульс суспільного життя). Словник іншомовних слів Мельничука
  7. пульс — Ритмічне розтягання пружної стінки артерій, спричинене виштовхуванням крові у вел. артерії під час зменшення об'єму серцевих камер; частота п. людини бл. 60-80 скорочень за хвилину; п. має вел. значення у діагностиці. Універсальний словник-енциклопедія
  8. пульс — відчува́ти пульс епо́хи. Не відставати від нових вимог життя. Уявити собі повернення назад до літературного оточення в орденах і славі,— це була найперша мрія. Фразеологічний словник української мови
  9. пульс — Пульс, -су; пу́льси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)