пульс
Ритмічне розтягання пружної стінки артерій, спричинене виштовхуванням крові у вел. артерії під час зменшення об'єму серцевих камер; частота п. людини бл. 60-80 скорочень за хвилину; п. має вел. значення у діагностиці.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пульс — пульс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- пульс — у. живчик, живець, б'ючка; (життя) П. ритм, темп. Словник синонімів Караванського
- пульс — [пул'с] -са, м. (на) -с'і Орфоепічний словник української мови
- пульс — -у, ч. 1》 Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні. Альтернуючий пульс — пульс, при якому після кожної нормальної за наповненням хвилі наступає хвиля меншого наповнення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пульс — Живець, живчак Словник чужослів Павло Штепа
- пульс — ПУЛЬС, у, ч. 1. Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні. Поправляюсь потрохи, серце і печінка стали меншими, пульс добрий, краще їм (М. Словник української мови у 20 томах
- пульс — (від лат. pulsus – удар, поштовх) 1. Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин у людини й тварин; спричинюються викиданням крові з серця при кожному його скороченні. 2. Переносно – ритм, темп руху, життя (напр., пульс суспільного життя). Словник іншомовних слів Мельничука
- пульс — відчува́ти пульс епо́хи. Не відставати від нових вимог життя. Уявити собі повернення назад до літературного оточення в орденах і славі,— це була найперша мрія. Фразеологічний словник української мови
- пульс — Пульс, -су; пу́льси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)