пурхати
ПУ́РХАТИ, аю, аєш, недок.
Легко, прудко перелітати з місця на місце (про пташок, комах).
Черкаючи крильцями, пурхали в гілках пташенята... (Марко Вовчок);
Дві пташки, пурхаючи з гілки на гілку, подивлялись на нас і несподівано зливались в обіймах (В. Винниченко);
Від мене кидались геть веселі коники, пурхали подалі прозорокрилі бабки, стрімголов стрибали з берега в воду жаби (Б. Антоненко-Давидович);
Веселий метелик .. пурхав у пахощах пишних квіток (Я. Щоголів);
* Образно. З гори на гору, з поточка в поточок – пурха коломийка, така легенька, прозора, що чуєш, як од неї за плечима тріпають крильця... (М. Коцюбинський);
Радість у грудях пурхає, як горобець (О. Донченко);
// перен. Легко, швидко, граціозно пересуватися, перебігати з місця на місце.
Усміхалася [мати], коли бачила Марусю, як вона, вернувшися із садка, пурхала по хаті, щебетала, а кожний рух, кожне слово, кожна інтонація були насичені щастям (Г. Хоткевич);
Коли танцювала [Стаха], очам було любо глянути на неї. Не совалась по підлозі, а пурхала над нею з легкістю метелика (Ірина Вільде);
// перен., ірон. З легкістю міняти своє місцеперебування, змінювати місце роботи і т. ін.
Він пурхав з посади на посаду, як зозуля з гнізда в гніздо (Ю. Мокрієв).
Значення в інших словниках
- пурхати — пу́рхати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пурхати — (- птахів) літати, перелітати, п. ф. пурх; (по хаті) П. сновигати <�як пташка>. Словник синонімів Караванського
- пурхати — I злітати, перелітати, перепурхувати, спурхувати, фуркати Фразеологічні синоніми: пурхати метеликом; пурхати пташкою; пурхати, як зозуля з гнізда в гніздо II див. літати Словник синонімів Вусика
- пурхати — -аю, -аєш, недок. Легко перелітати з місця на місце (про пташок, метеликів). || перен. Легко, швидко, граціозно пересуватися, перебігати з місця на місце. || перен., ірон. З легкістю міняти своє місцеперебування, місце роботи і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пурхати — ПУ́РХАТИ (перев. про птахів — з легким шумом перелітати з місця на місце), ПО́РХАТИ рідше, ФУ́РКАТИ розм., ПЕРХАТИ діал. — Док.: пу́рхнути, порхну́ти, фу́ркнути. На дереві скрізь пурхали райські птиці та павичі (І. Словник синонімів української мови