пустинно

ПУСТИ́ННО.

Присл. до пусти́нний 2.

З ранку до вечора і з вечора до світанку висіли на щоглах козаки і вдивлялися в далечінь .. Але море синіло пустинно (З. Тулуб);

// у знач. пред.

Як люблю я по лісі блукати .. Самота вкруг, а все ж не пустинно (І. Франко);

На широких і низьких пагорбах, покраяних звивистими і глибокими тріщинами .. і порослих чахлими кущиками глоду та сухим полином, було пустинно і зовсім тихо (Ю. Смолич).