пух

ПУХ, у, ч.

1. Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха.

Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру (П. Куліш);

Василь Леонтійович був притомлений і тішився заздалегідь м'якою, з лебединного пугу постелею (Б. Лепкий);

Снігу, ой снігу якого!.. Наче тут паслися гуси уранці, Скублись, кричали І пух свій розкидали білий (О. Олесь);

Ідеш, а на землі ніде ногою ступити: гнізда, яйця, голенькі пташата плутаються в траві, одні вже вбираються в пух, а ті лише вилуплюються (О. Гончар);

* У порівн. Я як пійшла [пішла], як стала, як стала, дак і сапою, і граблями, і руками, .. да так зробила як пух ту землю!.. (Ганна Барвінок);

Розлилась Рось.., то вигинаючи воду, наче шию лебедину, то розбиваючи її білими краплями в білій легкій, як пух, піні (І. Нечуй-Левицький);

Осінь на землю тихенько спускається .. Пухом тумани із крил її падають, Стеляться в вільних степах (М. Рильський);

Кожне слово її було ніби пухом, що м'яко стелився йому на обличчя і груди (В. Підмогильний);

// Перина, подушка, ковдра, набита таким пір'ям.

– Його там смачненько годували й напували і спати .. клали під одягала золототкані, на м'якенькому пуху (Марко Вовчок);

// перен. Те, що легкістю, м'якістю схоже на таке пір'я (перев. про сніг, хмари).

З черемх убрання лебедине Часами ронить срібний пух (М. Старицький);

Хай прилине зима і розвісить свій пух на холодних і голих деревах, – я любов'ю тебе обігрію, мій друг, моє горе і радість вишнева! (В. Сосюра);

Ліс був тихий, ясний, наче вимитий, в свято принаряжений, білим пухом вкритий, в світлу радість снів зачарований (М. Івченко).

2. Тонкі, короткі, м'які волоски на тілі тварин; підшерстя під довшою, товщою шерстю; ніжна, м'яка шерсть у деяких тварин.

Розігнались [дами] на рулетку, але туди їх – не пустили!.. (дами були в хустках та ще й з “козиного пуху”) (Леся Українка);

Марія Еммануїлівна поправила на плечах стареньку сіру хустку з козячого пуху (А. Хорунжий);

– Постій, постій, – повільно звівся за столом Гнат .. – Ти куди звертаєш? Та ти знаєш?.. – Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Григорій Тютюнник);

// Тонке, коротке волосся на обличчі, шиї людини.

Молоде лице його, оторочене русявим пухом, то хмуриться, то проясняється (Панас Мирний);

Андрієві наче веселіше за всіх було. Рум'янець виразно червонів йому щоки й наче цвів під золотистим пухом (В. Винниченко);

– На верхній губі у нього був ніжний пух (Ю. Яновський);

Дід Кияшко, маленький, круглолиций, весь обтиканий білим колючим пухом чоловічок, привітно глянув на мене (Ю. Збанацький);

[Петра] часто червонів. Тоді шкіра його обличчя, що дуже нагадувала кольором морелю – золотаво-темна з ніжним пухом на ній, – ще більше темніла, ставала брунатно-червона, як цегла (Д. Бузько).

3. Тонкі, ніжні волоски на насінні рослин, на поверхні стебла або листя.

Часом очеретяний початок, зачеплений Соломією, лопався й обсипав її білим пухом, мов снігом (М. Коцюбинський);

[В гурті:] – Сніг, сніг! – Який сніг, то, либонь, пух із дерева! (С. Васильченко);

Над Києвом літав тополиний пух. Він означав кінець райдужної пори цвітіння (Л. Дмитерко);

* У порівн. Я не дух собі, коханко, Я собі не дух, Щоб з землі тебе здмухнути, Мов із квітки пух! (П. Грабовський);

Торкнувся [Василенко] рукою до голови, посередині якої пухом кульбаби аж до маківки підкучерявлювалася смужка ранньої лисини (М. Стельмах).

4. діал. Пухівка.

Гірко й ніжно пахне пух зелений (М. Рильський);

* У порівн. За селом, на широкому полі, ледве піднімалась зелена, як пух, кукурудза (І. Нечуй-Левицький).

△ (1) Баво́вня́ний пух – короткі, грубіші волокна, що залишаються на насінні бавовнику після відділення основного волокна.

Природний газ у поєднанні з такою сировиною, як бавовняний пух, дозволиввипускати високоякісну целюлозу і продукти дальшої її переробки (з публіц. літ.).

◇ (2) В пух і прах:

а) (зі сл. розбива́ти, розби́ти.) вщент, остаточно, зовсім.

Ми ворога-ворона на кожній території знищимо – розіб'ємо в пух і прах (К. Герасименко);

б) (зі сл. розно́сити, рознести.) дуже, у великій мірі.

Розчервонівшись, немилосердно кублячи вже не дуже й пишну кучму, “головний” когось розносив у пух і прах по телефону (Ю. Збанацький);

– Рознесуть нас, Тарасе Демидовичу, на зимовій конференції, – шкріб гостре підборіддя Шухновський. – Рознесуть в пух і прах (Ю. Збанацький);

(3) Не з за́ячого пу́ху – небоязкий, хоробрий, сміливий.

– Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Григорій Тютюнник);

(4) Ні пу́ху ні пера́ – усталена форма побажання удачі, успіху в якійсь справі.

Берестовський поліз у кабіну. – Ні пуху вам, ні пера, – побажала йому Варвара (Л. Первомайський);

Ольга Карпівна побажала їй традиційного ні пуху ні пера, ласкавими очима провела дівчину, вказала дорогу до контори (Ю. Збанацький);

– Їду захищати диплом.. – ..Їдьте, рідненький, ні пуху вам, ні пера! (А. Крижанівський);

Ри́б'ячим пу́хом підби́тий див. підби́тий;

(5) Ри́ло в пу́хові (д) див. ри́льце;

(6) Ті́льки пух полети́ть – безжалісно, немилосердно.

Діставши прочухана від Гриценка, він [Іван] крикнув йому: “Обшарпанець ти, і батько в тебе тільки Крути-Гаврило, а мій начальник, кишне твого старого чорта з роботи, тільки пух полетить” (І. Сенченко);

У (в) пух і прах розбива́ти / розби́ти див. розбива́ти;

У (в) пух і прах розно́сити / рознести́ див. розно́сити;

[Хай, неха́й] земля́ [бу́де] пу́хом (перо́м, пухке́нькою, легка́) див. земля́.