1. Словник синонімів української мови

пух

ПІДШЕ́РСТЯ (у більшості ссавців — коротка м'яка шерсть, що росте під довшою й цупкішою), ПУХ, ПІДШЕ́РСТОК розм. Хутро його (чорного тхора) характерне блискучим чорно-бурим кольором остьового волосся з добре помітним жовто-палевим ніжним підшерстям (з журналу); Вечір стояв стрункий, прозорий і легкий, мов трусиковий пух (М. Хвильовий); Сіраш чистив коня шкребницею, вибивав її об щітку, і за вітром летіла пилюка й кінський рудий підшерсток (О. Сизоненко). — Пор. 1. шерсть.

ПІ́Р'Я (сукупність пір'їн, що ростуть на тілі птаха), ОПЕ́РЕННЯ, ПЕРО́, ПУХ (дрібні, ніжні пір'їни). Стоїть Пеньок сосновий, а на йому Червоний півничок сидить І сяє в пір'ї золотому (Я. Щоголів); У степових районах — від України до східного Забайкалля — живе журавель красавка, названий так за гарне оперення (з журналу); Гарна птиця пером, а чоловік умом (прислів'я); Одяглися в тепле хутро звірятка, в густий пух пташки і шукають собі їжу (О. Копиленко).

ШЕРСТЬ (волосяний покрив тварин), ШУ́БА розм.; ВО́ВНА, РУ́НО, ВРУ́НО діал., ВО́ВНИЦЯ діал. (перев. у овець, кіз); ХУ́ТРО (волосяний покрив перев. у хижаків, гризунів); ПУХ (ніжний, м'який — у деяких тварин). Вовк стояв, широко розставивши лапи, сіра шерсть на спині ледь-ледь здригалась (Є. Гуцало); Сірко вчепився зубами до шуби і немилосердно вихав на всі боки нещасного ведмедя (І. Нечуй-Левицький); Шевченко бадьоро йшов вперед, милуючись то вершниками, то верблюдами з їх довгою і надзвичайно пухнастою вовною на колінах і грудях (З. Тулуб); Чорні коси одхилились до плечей і гойдались, як густе руно, на повітрі (І. Нечуй-Левицький); М'які, суцільні вруна одне за одним летіли з Варвариних рук на сортувальний стіл (О. Гончар); З овечок вовницю зстригає (Л. Боровиковський); Це був полярний лис. Його ще звуть песцем. Хутро його дуже м'яке, легеньке і тепле (М. Трублаїні); Високоякісні шкурки одержують тільки від повноволосих кролів, з густим пухом (з журналу). — Пор. підше́рстя.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пух — пух іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пух — Дрібне пір'я; ЖМ. перина, пуховик, <�пухова> подушка; П. сніг. Словник синонімів Караванського
  3. пух — -у, ч. 1》 Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. || Перина, подушка, ковдра, набита таким пір'ям. || перен. Те, що легкістю, м'якістю схоже на таке пір'я (перев. про сніг, хмари). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пух — ПУХ, у, ч. 1. Дрібне, ніжне пір'я на тілі птаха. Скрізь порозламувані скрині; одежа лежить розкидана, кривава, пороздирана; пух із перин, наче сніг, летить по вітру (П. Словник української мови у 20 томах
  5. пух — не з за́ячого пу́ху. Небоязкий, хоробрий, сміливий. — Ну, от що. Ти мене не лякай. Я не з заячого пуху (Григорій Тютюнник). ні пу́ху ні пера́. Усталена форма побажання удачі, успіху в якійсь справі. Берестовський поліз у кабіну. Фразеологічний словник української мови
  6. пух — Пух, пу́ху, -хові, в пуху́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. пух — Пух, -ху м. 1) Пухъ. 2) Первые мелкіе волоски растительности на бородѣ. Борода тільки пухом поростала. Св. Л. 192. 3) раст.: а) Eriophorum vaginatum L. ЗЮЗО. I. 12. б) — болотяний. Eriophorum latifolium Hoppe. ЗЮЗО. І. 122. Словник української мови Грінченка