підбиратися
ПІДБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДІБРА́ТИСЯ, рідко ПІДОБРА́ТИСЯ, підберу́ся, підбере́шся, док.
1. під що, до кого – чого. Наближатися непомітно, обережно; підкрадатися.
Бачу: підбирається [Яків] під хатнє віконце (Марко Вовчок);
Ми підбираємося до автоматника, як мисливець до глухаря на току: швидкий крок, поки глухар “токує”, і повна непорушність під час паузи (І. Багмут);
– Добридень, кумо! – Вовк гукає, – .. Никав всю ніч, аж утомився – Та й що ж! Ніде не поживився! Чи до кошари підберусь – Боюсь!.. (Л. Глібов);
* Образно. Сонце помалу підбирається на косарський обід (В. Винниченко);
// Переміщатися, наближатися до чого-небудь, поширюючись або розповсюджуючись кудись.
Прибій .. заливав прибережну дорогу і підбирався до мішків з сіллю (М. Коцюбинський);
Туман плив попід залізничним мостом, підбирався до насипу (В. Козаченко);
* Образно. Клуби в'ються, докупи збираються, і стіна усе вищенько підбирається (Г. Квітка-Основ'яненко);
// перен. Намагатися зав'язувати близькі стосунки з ким-небудь.
Далі йдучи й засумувала [Векла], що чи не підбирається копитан [капітан] до її дочки? (Г. Квітка-Основ'яненко).
2. Приймати суворий, підтягнутий вигляд, ставати більш зібраним.
Лазар загорнув поли халата і весь підібрався, як перед нападом (М. Коцюбинський);
Забуде хто шапку в хаті зняти, – він зразу видереться на лаву або на ослін, підбереться, скине шапку й пучкою на образи покаже, мовлячи суворо: “Он бач, що там таке!” (С. Васильченко);
// Силою м'язів зморщуватися, стягуватися.
Округле, енергійне обличчя Мірошниченка підбирається у гордовитій, упертій усмішці (М. Стельмах).
3. Утворюватися завдяки відбору, добору за певним принципом або якимись ознаками.
Хтось подає думку попробувати пробратись по дну рову праворуч .. Нашвидку підбирається група охочих і вже вирушає по дну рову туди, де мусить кінчатися вал (О. Гончар);
Було навіть приємно, що Фрося одружена саме з Циганком .. Такі красиві пари в житті підбираються не дуже часто (О. Гуреїв);
– У нас бригада дружна, підібрались один в один. І працювати і погуляти гожі!.. (О. Копиленко).
4. Уподібнювати свій голос чиємусь або наслідувати якісь звуки.
– Ту-ля-ля! – виводила вона, підбираючись під бренькіт стакану, і її тоненький голосок зливався з заводами тонкого скла (Панас Мирний);
// перен. Пристосовуватися, приладжуватися до чиїх-небудь уподобань, поглядів і т. ін.
Стась .. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (І. Нечуй-Левицький).
5. тільки недок. Пас. до підбира́ти.
В час переводу через село частин [військових] немало зброї підбиралося біля вбитих, поранених (Іван Ле);
Одночасно з тренуванням космонавта відпрацьовується апаратура життєзабезпечення, підбирається раціон харчування з урахуванням індивідуальних уподобань (з газ.);
Поволі підбирались перші слова, а очі охоплювали знайому побузьку місцевість (М. Стельмах).
Значення в інших словниках
- підбиратися — підбира́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- підбиратися — Підкрадатися, крастися; (за якістю) добиратися; (під тон) приладжуватися, підстроюватися, пристосовуватися. Словник синонімів Караванського
- підбиратися — див. збиратися Словник синонімів Вусика
- підбиратися — [п'ідбиератиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- підбиратися — -аюся, -аєшся, недок., підібратися, рідко підобратися, підберуся, підберешся, док. 1》 під що, до кого – чого. Наближатися непомітно, обережно; підкрадатися. || Переміщатися, наближатися до чого-небудь, поширюючись або розповсюджуючись кудись. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбиратися — КРА́СТИСЯ (непомітно йти, пробиратися кудись, підходити до когось, чогось), СКРАДА́ТИСЯ, ПІДКРАДА́ТИСЯ, ПІДБИРА́ТИСЯ, ЗАКРАДА́ТИСЯ розм.; ЧА́ЛИТИСЯ розм. (націлюючись на щось). — Док.: підкра́стися, закра́стися. Словник синонімів української мови
- підбиратися — ПІДБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДІБРА́ТИСЯ, рідко ПІДОБРА́ТИСЯ, підберу́ся, підбере́шся, док. 1. під що, до кого — чого. Наближатися непомітно, обережно; підкрадатися. Словник української мови в 11 томах