підбиратися
ПІДБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДІБРА́ТИСЯ, рідко ПІДОБРА́ТИСЯ, підберу́ся, підбере́шся, док.
1. під що, до кого — чого. Наближатися непомітно, обережно; підкрадатися.
Бачу: підбирається [Яків] під хатнє віконце (Вовчок, І, 1955, 74);
Ми підбираємося до автоматника, як мисливець до глухаря на току: швидкий крок, поки глухар «токує», і повна непорушність під час паузи (Багмут, Записки.., 1961, 25);
— Добридень, кумо! — Вовк гукає, — ..Никав всю ніч, аж утомився — Та й що ж! Ніде не поживився! Чи до кошари підберусь — Боюсь!.. (Гл., Вибр., 1951, 11);
Пішов циган красти садовину: переліз через острішок та й хильцем-хильцем підобрався під грушу: потряс зо тричі та став в мішок збирати (Україна.., І, 1960, 280);
// Переміщатися, наближатися до чого-небудь, поширюючись або розповсюджуючись кудись.
Прибій.. заливав прибережну дорогу і підбирався до мішків з сіллю (Коцюб., І, 1955, 391);
Туман плив попід залізничним мостом, підбирався до насипу (Коз., Сальвія, 1959, 108);
*Образно. Клуби в’ються, докупи збираються, і стіна усе вищенько підбирається (Кв.-Осн., II, 1956, 412);
// перен. Намагатися зав’язувати близькі стосунки з ким-небудь.
Далі йдучи й засумувала [Векла], що чи не підбирається копитан до її дочки? (Кв.-Осн., II, 1956, 441).
2. Приймати суворий, підтягнутий вигляд, ставати більш зібраним.
Лазар загорнув поли халата і весь підібрався, як перед нападом (Коцюб., II, 1955, 191);
Забуде хто шапку в хаті зняти, — він зразу видереться на лаву або на ослін, підбереться, скине шапку й пучкою на образи покаже, мовлячи суворо: «Он бач, що там таке!» (Вас., І, 1959, 206);
// Силою м’язів зморщуватися, стягуватися.
Округле, енергійне обличчя Мірошниченка підбирається у гордовитій, упертій усмішці (Стельмах, II, 1962, 176).
3. Утворюватися завдяки відбору, добору за певним принципом або якимись ознаками.
Хтось подає думку попробувати пробратись по дну рову праворуч.. Нашвидку підбирається група охочих і вже вирушає по дну рову туди, де мусить кінчатися вал (Гончар, II, 1959, 437);
Було навіть приємно, що Фрося одружена саме з Циганком.. Такі красиві пари в житті підбираються не дуже часто (Гур., Наша молодість, 1949, 321);
— У нас бригада дружна, підібрались один в один. І працювати і погуляти гожі!.. (Коп., Вибр., 1953, 14).
4. Уподібнювати свій голос чиємусь або наслідувати якісь звуки.
— Ту-ля-ля! — виводила вона, підбираючись під бренькіт стакану, і її тоненький голосок зливався з заводами тонкого скла (Мирний, III, 1954, 277);
// перен. Пристосовуватися, приладжуватися до чиїх-небудь уподобань, поглядів і т. ін.
Стась.. мусив провадити дуже пісну церковну розмову, підбираючись під клерикальний тон своїх тіточок та пісний тон ксьондза (Н.-Лев., II, 1956, 74).
5. тільки недок. Пас. до підбира́ти.
В час переводу через село радянських частин немало зброї підбиралося біля вбитих, поранених (Ле, Право.., 1957, 141);
Одночасно з тренуванням космонавта відпрацьовується апаратура життєзабезпечення, підбирається раціон харчування з урахуванням індивідуальних побажань (Рад. Укр., 5.ІХ 1962, 3);
Поволі підбирались перші слова, а очі охоплювали знайому побузьку місцевість (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 824).
Значення в інших словниках
- підбиратися — підбира́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- підбиратися — Підкрадатися, крастися; (за якістю) добиратися; (під тон) приладжуватися, підстроюватися, пристосовуватися. Словник синонімів Караванського
- підбиратися — див. збиратися Словник синонімів Вусика
- підбиратися — [п'ідбиератиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
- підбиратися — -аюся, -аєшся, недок., підібратися, рідко підобратися, підберуся, підберешся, док. 1》 під що, до кого – чого. Наближатися непомітно, обережно; підкрадатися. || Переміщатися, наближатися до чого-небудь, поширюючись або розповсюджуючись кудись. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підбиратися — ПІДБИРА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПІДІБРА́ТИСЯ, рідко ПІДОБРА́ТИСЯ, підберу́ся, підбере́шся, док. 1. під що, до кого – чого. Наближатися непомітно, обережно; підкрадатися. Словник української мови у 20 томах
- підбиратися — КРА́СТИСЯ (непомітно йти, пробиратися кудись, підходити до когось, чогось), СКРАДА́ТИСЯ, ПІДКРАДА́ТИСЯ, ПІДБИРА́ТИСЯ, ЗАКРАДА́ТИСЯ розм.; ЧА́ЛИТИСЯ розм. (націлюючись на щось). — Док.: підкра́стися, закра́стися. Словник синонімів української мови