підказування
ПІДКА́ЗУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. підка́зувати.
Школярі то з того, то з другого боку підказували, і по хаті знай носилися то крикливий, обривчатий гук школяра, то тихе підказування товариства (Панас Мирний);
– Вважаю за найбільшу несправедливість, коли вчитель карає учня двійкою – ну, за пустощі, за підказування (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підказування — підка́зування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- підказування — -я, с. Дія за знач. підказувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підказування — ПІДКА́ЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. підка́зувати. Школярі то з того, то з другого боку підказували, і по хаті знай носилися то крикливий, обривчатий гук школяра, то тихе підказування товариства (Мирний, IV, 1955, 110)... Словник української мови в 11 томах
- підказування — Підказування, -ня с. Подсказываніе. Словник української мови Грінченка