підкріплювати
ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. підкрі́плять; док., кого, що.
1. чим і без дод. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін.
Як старший із братів моїх, Я підкріпляти мусив їх, Щоб духа котрий не згубив. І всяк по змозі те ж робив (П. Грабовський);
Надія тверда Хай тебе підкріпля І в розумне життя Повсякчас направля (В. Самійленко).
2. розм. Додавати собі сили, бадьорості завдяки відпочинку, їжі, напоям, сну і т. ін.
Колісник аж увечері кинувсь. Його сон хоч і підкріпив, та не вернув спокою; на лиці зосталися сліди важких дум, пережитого лиха (Панас Мирний);
[Настасія Юліанівна:] Ти приїхала сюди підкріпити здоров'я (Л. Смілянський);
Ситна вечеря так підкріпила козака, що він готовий був дертись на перший-ліпший бастіон (С. Добровольський).
3. перен. Підтверджувати що-небудь фактами, цифрами, доводами і т. ін.
Свої зобов'язання шофери підкріплюють ділом. Організувавши швидкісні рейси, вони набагато перевиконують денні завдання (з наук.-попул. літ.);
Костянтин Нагорнюк свою розповідь підкріплював переконливими цифрами (з газ.);
Він [М. Грушевський] дав синтез тих поглядів [на явище козаччини], розвинув їх, підкріпивши їх джерельними матеріалами, призбираними цілими поколіннями дослідників (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- підкріплювати — (додавати свіжих сил) підсилювати, підкріпляти, (твердження) підтверджувати, (підписом) стверджувати, (печаткою) скріпити// (щось негативне) підливати оливи до вогню, докидати хмизу в жар. Словник синонімів Полюги
- підкріплювати — підкрі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підкріплювати — (їжею) підживляти, (засобами) підсилювати, посилювати; (сили) покріпляти, підкріпляти; (ділом) підтверджувати, підпирати; п-к -ЮЮЧИЙ, покріпний, покріпущий, підкріпливий, фр. підтримковий, додатковий, підсильний, для підкріплення. Словник синонімів Караванського
- підкріплювати — -юю, -юєш і підкріпляти, -яю, -яєш, недок., підкріпити, -плю, -іпиш; мн. підкріплять; док., перех. 1》 чим і без додатка. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- підкріплювати — див. кріпити Словник чужослів Павло Штепа
- підкріплювати — ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим)... Словник синонімів української мови
- підкріплювати — ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. підкрі́плять; док., перех. 1. чим і без додатка. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. Словник української мови в 11 томах