1. Словник української мови в 11 томах

підкріплювати

ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. підкрі́плять; док., перех.

1. чим і без додатка. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін.

Як старший із братів моїх, Я підкріпляти мусив їх, Щоб духа котрий не згубив. І всяк по змозі те ж робив (Граб., І, 1959, 401);

Надія тверда Хай тебе підкріпля І в розумне життя Повсякчас направля (Сам., І, 1958, 65).

2. розм. Додавати собі сили, бадьорості завдяки відпочинку, їжі, напоям, сну і т. ін.

Колісник аж увечері кинувсь. Його сон хоч і підкріпив, та не вернув спокою; на лиці зосталися сліди важких дум, пережитого лиха (Мирний, III, 1954, 37);

[Настасія Юліанівна:] Ти приїхала сюди підкріпити здоров’я (Сміл., Черв. троянда, 1955, 9);

Ситна вечеря так підкріпила козака, що він готовий був дертись на перший-ліпший бастіон (Добр., Очак. розмир, 1965, 187).

3. перен. Підтверджувати що-небудь фактами, цифрами, доводами і т. ін.

Свої зобов’язання шофери підкріплюють ділом. Організувавши швидкісні рейси, вони набагато перевиконують денні завдання (Наука.., 10, 1956, 2);

Костянтин Нагорнюк свою розповідь підкріплював переконливими цифрами (Київ. пр., 15.VІ 1951, 2);

— Ми вітаємо ваше бажання вступити до комсомолу і будемо чекати того часу, коли ви підкріпите це своє бажання ділом (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 42).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкріплювати — (додавати свіжих сил) підсилювати, підкріпляти, (твердження) підтверджувати, (підписом) стверджувати, (печаткою) скріпити// (щось негативне) підливати оливи до вогню, докидати хмизу в жар. Словник синонімів Полюги
  2. підкріплювати — підкрі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. підкріплювати — (їжею) підживляти, (засобами) підсилювати, посилювати; (сили) покріпляти, підкріпляти; (ділом) підтверджувати, підпирати; п-к -ЮЮЧИЙ, покріпний, покріпущий, підкріпливий, фр. підтримковий, додатковий, підсильний, для підкріплення. Словник синонімів Караванського
  4. підкріплювати — -юю, -юєш і підкріпляти, -яю, -яєш, недок., підкріпити, -плю, -іпиш; мн. підкріплять; док., перех. 1》 чим і без додатка. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підкріплювати — див. кріпити Словник чужослів Павло Штепа
  6. підкріплювати — ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. підкрі́плять; док., кого, що. 1. чим і без дод. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. підкріплювати — ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим)... Словник синонімів української мови