1. Словник синонімів української мови

підкріплювати

ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити міцнішим, стійкішим, сильнішим), УКРІ́ПЛЮВАТИ, УКРІПЛЯ́ТИ, УТВЕ́РДЖУВАТИ, ПОСИ́ЛЮВАТИ, СКРІ́ПЛЮВАТИ, СКРІПЛЯ́ТИ, УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ) рідко, МІЦНИ́ТИ рідко; ЗАКРІ́ПЛЮВАТИ, ЗАКРІПЛЯ́ТИ (роблячи тривалим, постійно діючим); ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, ПІДКРІПЛЯ́ТИ (збільшуючи силу, міць і т. ін.). — Док.: зміцни́ти, укріпи́ти, утверди́ти, поси́лити, скріпи́ти, употу́жнити (впоту́жнити), закріпи́ти, підкріпи́ти. Кожна бойова операція зміцнювала і збільшувала партизанські загони (М. Шеремет); Німецьке командування особливо укріплювало оборону Лозової (І. Ле); (Анна:) Ви ще не знаєте, що значить влада, що значить мати не одну правицю, а тисячі озброєних до бою, що можуть і скріпляти й руйнувати всесвітні трони (Леся Українка); Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (М. Нагнибіда); Вони згадали, як гнів загиблих товаришів міцнив їх відвагу (О. Довженко); Закріпляймо ж ми свободу! Бережімо Батьківщину! (П. Тичина).

ЗМІ́ЦНЮВАТИ (робити здоровішим, витривалішим), ЗАГАРТО́ВУВАТИ, КРІПИ́ТИ розм.; ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, ПІДКРІПЛЯ́ТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИ (завдяки відпочинку, їжі і т. ін.). — Док.: зміцни́ти, загартува́ти, підкріпи́ти, попра́вити. То не був сон міцний та здоровий, що зміцнює тіло й підсвіжує душу (І. Нечуй-Левицький); (Несміян:) Це вірно, медицина лікує. Зате труд, скажу по совісті, загартовує (Л. Дмитерко).

ПІДТВЕ́РДЖУВАТИ (наводити факти, докази тощо, засвідчуючи вірогідність, істинність чогось), ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ (ПІДКРІПЛЯ́ТИ), ПІДПИРА́ТИ розм. — Док.: підтве́рдити, підкріпи́ти, підпе́рти. — Я вже казав якось про гармонію антиподів, тепер можу підтвердити це явище фактами (М. Чабанівський); Костянтин Нагорнюк свою розповідь підкріплював переконливими цифрами (з газети); Садівник, щоб підперти свої слова якимось доказом, тицьне Йосипові перед очі книжку: — Оце читав? (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підкріплювати — (додавати свіжих сил) підсилювати, підкріпляти, (твердження) підтверджувати, (підписом) стверджувати, (печаткою) скріпити// (щось негативне) підливати оливи до вогню, докидати хмизу в жар. Словник синонімів Полюги
  2. підкріплювати — підкрі́плювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. підкріплювати — (їжею) підживляти, (засобами) підсилювати, посилювати; (сили) покріпляти, підкріпляти; (ділом) підтверджувати, підпирати; п-к -ЮЮЧИЙ, покріпний, покріпущий, підкріпливий, фр. підтримковий, додатковий, підсильний, для підкріплення. Словник синонімів Караванського
  4. підкріплювати — -юю, -юєш і підкріпляти, -яю, -яєш, недок., підкріпити, -плю, -іпиш; мн. підкріплять; док., перех. 1》 чим і без додатка. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. підкріплювати — див. кріпити Словник чужослів Павло Штепа
  6. підкріплювати — ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. підкрі́плять; док., кого, що. 1. чим і без дод. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  7. підкріплювати — ПІДКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПІДКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПІДКРІПИ́ТИ, іплю́, і́пиш; мн. підкрі́плять; док., перех. 1. чим і без додатка. Підтримуючи кого-небудь, збільшувати силу, міць і т. ін. Словник української мови в 11 томах